Отто Ленель

Отто Ленель (13 грудня 1849, Мангайм7 лютого 1935, Фрайбург) — німецький цивіліст, історик римського права. Професор декількох переважно німецьких університетів; 1895 року був ректором Страсбурзького університету. Автор праць з німецького цивільного права, історії римського права. Досліджував кодифікацію римських імператорських едиктів виконану у ІІ ст. н. е. юристом Сальвієм Юліаном, т.зв. «Постійний едикт»[4] (його праця Das Edictum Perpetuum. — Leipzig, 1883.).

Отто Ленель
нім. Otto Lenel
Народився 13 грудня 1849(1849-12-13)[1][2][3]
Мангайм, Велике герцогство Баден, Німецький союз[1]
Помер 7 лютого 1935(1935-02-07)[1][2][3] (85 років)
Фрайбург, Баден-Вюртемберг[1]
Країна  Німеччина
Національність єврей
Діяльність історик права, історик, викладач університету, правник
Знання мов німецька[2]
Заклад Кільський університет, університет Фрайбурга, Марбурзький університет і Лейпцизький університет
Членство Гайдельберзька академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Саксонська академія наукd, Баварська академія наук і Burschenschaft Allemannia zu Heidelbergd

Твори

  • Lenel O. Das Edictum Perpetuum. — Leipzig, 1883. (reprint: Leipzig, 1927.)
  • Lenel O. Palingenesia iuris civilis. Iuris consultorum reliquae quae Iustiniani Digestis continetur ceteraque iuris prudentiae civilis. Fragmenta minora secundum auctores et libros. — Lipsiae, 1889. — Bd. 1 — 2.
  • Брунс К., Ленель О. Внешняя история римского права. — М., 1904.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.