Отто I (маркграф Бранденбургу)
Отто I (*Otto I von Brandenburg, бл. 1125/1128 — 8 липня 1184) — 2-й маркграф Бранденбургу у 1170—1184 роках.
| Отто I | |
|---|---|
 | |
| Народився | бл. 1125/1128 |
| Помер | 8 липня 1184 |
| Поховання | Ленінське абатство |
| Країна |
 Бранденбург |
| Національність | німець |
| Діяльність | правитель |
| Титул | маркграф Бранденбурга |
| Посада | Margrave of Brandenburgd |
| Термін | 1170—1184 роки |
| Попередник | Альбрехт I |
| Наступник | Отто II |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Асканії |
| Батько | Альбрехт I |
| Мати | София фон Вінценбург |
| Брати, сестри | Hedwig of Brandenburgd, Gertrude of Brandenburgd, Бернхард III, Herman I, Count of Weimar-Orlamünded і Siegfried, Prince-Archbishop of Bremend |
| У шлюбі з |
Юдіт П'яст Ада Голландська |
| Діти | 3 сина |
Життєпис
Походив з династії Асканіїв. Старший син Альбрехта I Ведмідя, маркграфа Бранденбургу, і Софії фон Вінценбург. Народився між 1125 та 1128 роками. Замолоду долучився до військових походів проти слов'ян. Починаючи з 1144 року (відповідно до знайдених грамот і хронік) Оттон правил Бранденбургом разом зі своїм батьком Альбрехтом I. У 1157 році вони отримали титул маркграфа.
У 1148 Оттон одружився з донькою польського князя Болеслава III. Дата і місце укладення шлюбу невідомі. Рішення про шлюб на підтримку П'ястів було укладено в ході хрестового походу проти ведів на зустрічі Оттона і знаті 6 січня 1148 року зі участю архієпископа магдебурзького Фрідриха I Веттіна.
Після смерті батька у 1170 році стає одноосібним володарем Бранденбургу. З 1172 року на постійній основі починає використовувати титул маркграфа Бранденбурга. Втім з самого початку стикнувся з протистоянням слов'янським племен. За роки правління Оттонові I вдалося стабілізувати ситуацію на своїх землях за рахунок їх інтенсивного заселення німецькими колоністами та шляхтою. Після смерті Юдіт у 1175 Оттон одружився вдруге в 1176 році на доньці Флоріса III, графа Голландії. У 1177 Оттон отримав звання ерцканцлера Священної Римської імперії.
В ході війни 1178—1180 років з Генріхом Левом Вельфом, герцогом Баварії та Саксонії, Оттон I підтримав імператора Фрідриха I Барборосу. Натомість союзник Вельфа — Казимир I, князя Західної Поморянії, вдерся до Бранденбургу, але був розбитий Оттоном I неподалік від міста Деммін. Завдяки цій перемозі маркграф заволодів значними територіями на схід від річки Толлензе поблизу Нойбранденбурга — Альтмарк, область племені гаволян, Цаухе.
У 1180 році Оттон I заснував в Цаухі перший монастир на бранденбурзькій землі — абатство Ленін. Цістерціанскій монастир став домашнім монастирем і усипальницею Асканієм і потім Гогенцоллернів. Перші ченці з монастиря Зіттіхенбах з'явилися в 1183 році. Монастир Ленін стрімко перетворився в одне з найбагатших абатств і зміцнив становище Асканієм завдяки своєму значному економічному становищу і місіонерській діяльності, що проводилася ченцями серед місцевого слов'янського населення.
Оттон I помер в 1184 році і був похований в заснованому ним монастирі Ленін. Владу успадкував старший син Отто II.
Родина
1. Дружина — Юдіт, донька Болеслава III, верховного князя Польщі.
Діти:
- Отто (1149—1205), маркграф у 1184—1205 роках
- Генріх (1150—1192), граф Гарделеген
2. Дружина — Ада, донька Флоріса III, графа Голландії.
Діти:
- Альбрехт (1176—1220), маркграф у 1205—1220 роках
Джерела
- Jasiński K., Rodowód pierwszych Piastów, wyd. 2, Poznań 2004, ISBN 83-7063-409-5, s. 258.
- Lutz Partenheimer: Albrecht der Bär. 2. Auflage. Böhlau Verlag, Köln 2003, ISBN 3-412-16302-3