Оцабера Олександр Аркадійович

Олекса́ндр Арка́дійович Оцабе́ра (23 липня 1989, с. Гурівці, Козятинський район, Вінницька область, Українська РСР — 11 листопада 2016, Торецьк, Донецька область, Україна) — сержант 199-го навчального центру Збройних Сил України, учасник війни на Сході України.

Оцабера Олександр Аркадійович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 23 липня 1989(1989-07-23)
с. Гурівці, Козятинський район, Вінницька область, УРСР
Смерть 11 листопада 2016(2016-11-11) (27 років)
Торецьк, Донецька область, Україна
Поховання Козятинський район
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 199 НЦ ВДВ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 23 липня 1989 року в селі Гурівці Козятинського району Вінницької області.

Проходив військову службу за контрактом в 13-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади (військова частина А1910, місто Житомир), потім перевівся до 307-го окремого батальйону радіоелектронної боротьби 8-го армійського корпусу (військова частина А0804, місто Бердичів Житомирської області). Був звільнений у запас.

Деякий час працював в Державній пенітенціарній службі України в Житомирської області.

В березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив командиром розвідувального відділення 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (військова частина А1556, місто Мукачеве Закарпатської області).

З літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Брав участь у боях під Попасною та боях за Дебальцеве.

23 грудня 2014 року під час обстрілу російсько-терористичними угрупованнями позицій українських військових поблизу міста Дебальцеве Донецької області отримав осколкове поранення правого плеча. 27 січня 2015 року, після лікування та реабілітації, повернувся в зону проведення антитерористичної операції. У березні 2015 року звільнений у запас.

З 11 грудня 2015 року проходив військову службу за контрактом в лавах Збройних Сил України. З грудня 2015 року по лютий 2016 року — курсант, з лютого 2016 року — інструктор навчального взводу навчальної роти навчального батальйону 199-го навчального центру Високомобільних десантних військ (військова частина А2900, місто Житомир).

З осені 2016 року знову брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Загинув 11 листопада 2016 року близько 7:00 від мінно-осколкового поранення, підірвавшись на фугасі за 350 м від взводного опорного пункту, під час розвідки в районі Торецька (Донецька область).

13 листопада 2016 року похований на кладовищі села Гурівці Козятинського району Вінницької області.

По смерті залишилися бабуся, мама, дружина, двоє синів. Дружина, Анна Оцабера, з 16 лютого 2017 року проходить службу в підрозділі 199-го навчального центру, де служив її чоловік[1].

Нагороди та вшанування
  • Указом Президента України № 567/2016 від 21 грудня 2016 року «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • У грудні 2016 року в місті Житомирі на території 199-го навчального центру, де проходив військову службу Олександр, йому було встановлено меморіальну дошку[3].

Примітки
  1. Жінка стала в стрій замість свого чоловіка, який загинув на Сході України під час виконання бойових завдань. mil.gov.ua. Офіційний вебсайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  2. Указ Президента України від 21 грудня 2016 року № 567/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. В Житомирі відкрили меморіальну дошку бійцю з Козятинщини (Фото). vinbazar.com. Вінницький бізнес портал. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.