Бої за Дебальцеве (2014)

Починаючи з 24 липня в місті та на його околицях розпочалися активні бойові дії, внаслідок яких руйнувань зазнали житлові будинки та центральний ринок[5]. Наприкінці липня тривали бої за звільнення Дебальцевого, 27 липня на залізничній станції загинув старший солдат 93 ОМБр Олександр Основа. 28 липня українські підрозділи звільнили населений пункт Дебальцеве. Після зачистки в місті були виявлені техніка, боєприпаси та озброєння, які залишили після себе терористи. На дорогах встановлено й обладнано додаткові блокпости, що дало змогу українським силам укріпити позиції, а також звузити кільце навколо Горлівки та Донецька. Таким чином було перекрито частину шляхів для постачання ресурсів проросійським силам[6].

2 серпня 2014 року старший лейтенант 25-ї бригади Олександр Какалюк тричі виїжджав на БТРі, щоб вивезти поранених та вбитих бійців. Загинув під час третього рейсу від кулі снайпера.

7 серпня загинув від отриманих поранень під час мінометного обстрілу терористами блокпосту Національної гвардії вночі старший солдат 45-го Микола Колосовський.

12 серпня ввечері у бою поблизу Вуглегірська загинули солдати 25-ї бригади Олександр Головко, Сергій Карпенко, Дмитро Тарасов, Вадим Філіповський, старші солдати Євген Корнієнко, Андрій Паращенко, старшина Олександр Мельников.

21 серпня в боях за Вуглегірськ загинув солдат 25-ї бригади Сергій Слісаренко.

28 серпня колона підрозділів Національної гвардії та Збройних сил України рухалась на допомогу українським воякам за маршрутом Дебальцеве — Комісаровка, потрапила у засідку, загинули сержант Микола Матвієнко, солдати Олег Дога, Андрій Тищенко, Олег Школьний і Юрій Яценко. Смертельно були поранені прапорщик Федір Ухарський і Олексій Курмашев.[7]

31 серпня при виконанні бойового завдання під Дебальцевим загинули сержант Шелепаєв Олександр Анатолійович та старший сержант Титок Дмитро Миколайович.

3 вересня близько 20-ї години терористи випустили 2 залпи по місту Дебальцеве з установки «Град». Близько 1-ї години ночі тривав бій за околиці міста, внаслідок якого в 25-ї повітрянодесантної бригади було двоє вбитих[8].

6 вересня терористи підірвали машину «Урал» Національної гвардії України з РПГ, двоє бійців отримали поранення[9].

20 вересня за рахунок підкріплення з Артемівська та артилерії Збройних сил України було зірвано штурм міста. Того дня під час боїв загинуло 4 українських військових, 19 дістали поранення. Напередодні прес-секретар Юрія Луценка Лариса Сарган повідомляла про те, що батальйон «Київська Русь» опинився в кільці російських військ під Дебальцевим.[10]

28 вересня біля Дебальцевого група терористів намагалася захопити підстанцію системи електропостачання, але українські військові напад відбили. Станом на ранок 29 вересня бійці 11 батальйону територіальної оборони «Київська Русь» повідомили, що — за їхніми даними — було знищено підрозділ морської піхоти збройних сил РФ.[11]

Близько 17 години 1 жовтня, здійснюючи обхід території прилеглої, до блокпосту, солдат резерву Кононович Іван Миколайович натрапив на заміновану ділянку. Після вибуху 2 військовослужбовці батальйону оперативного призначення столичної конвойної бригади отримали осколкові поранення, Іван Кононович загинув.

1 жовтня при розвідці між Дебальцевим і Фащівкою в бою з російськими збройними формуваннями капітан Ільгар Багіров підірвав себе і терористів гранатою — щоб не потрапити у полон.

2 жовтня бойовики перекинули в район Дебальцевого бронегрупу з 30 одиниць російської техніки[12]. 3 жовтня о 4:30 обстріл міста терористами продовжився. 4 жовтня українські військові взяли під контроль трасу на Харків, розширивши таким чином горловину зони контролю в районі Дебальцевого[13].

14 жовтня вранці Д. Тимчук повідомив, що підрозділи, підконтрольні одному з ватажків терористів Ігорю Безлеру («Бєсу»), залишили ряд блокпостів на правому фланзі Дебальцевського плацдарму та відходять у напрямку Горлівки на раніше займані ними укріплені позиції. У зв'язку з цим керівництво «ДНР» зажадало від Безлера пояснень, проте останній ніяк не аргументував відхід своїх загонів від міста[14].

Вночі проти 15 жовтня бойовики тричі обстрілювали позиції сил АТО, застосовуючи РСЗВ БМ-21 Град, та двічі атакували блокпости сил АТО. Атаки було відбито[15].

6 листопада Д. Тимчук повідомив, що на Дебальцевському плацдармі бойовики й російські «казакі» перейшли до атак, з метою прорвати оборону сил АТО і вийти на південно-західний напрямок. Українські військові атаки відбили[16]. 7 листопада Тимчук заявив, що бойовики хочуть звузити Дебальцевський плацдарм і підійти впритул до населеного пункту Дебальцеве. Керівництво бандформування «Призрак» оголосило підготовку до «оточення Дебальцевого»[17].

Вранці 11 листопада було оприлюднено дані, що в районі села Чорнухине на лівому фланзі Дебальцевського плацдарму розгорнута нова артилерійська терористично-російська група[18].

12 листопада російсько-терористичні війська здійснили дві невдалі спроби наступу. В основному діяли бойовики з бандформування Мозгового із т. зв. «казаками» за підтримки ствольної артилерії, мінометів та бронетехніки, атаки були відбиті[19].

Вранці 14 листопада після невдалого штурму до лівого флангу Дебальцевського плацдарму терористи почали підтягувати свіжі формування[20].

Протягом усієї першої половини листопада терористичні угрупування здійснили по кілька десятків обстрілів щодня й почали проводити мінування доріг та встановлення фугасів[21]. 18 листопада у прес-центрі РНБОУ повідомили, що кілька десятків тіл терористів та російських військових, що були вбиті протягом останніх днів біля Дебальцевого, скинуто за наказом терористичного керівництва у штольню однієї з приватних шахт, після чого терористи підірвали шахту[22].

19 листопада бойовики обстріляли селище під час роздачі там гуманітарної допомоги від українських силовиків, а також підрозділи поблизу Вуглегірська, Кам'янки, Нікишиного, Малоорлівки та Майорська на Дебальцевському плацдармі.[23]

20 листопада в РНБО повідомили, що значно знизилась активність терористів на дебальцевському напрямку — через те, що терористи несуть значні втрати і фізично не встигають поповнювати  свої сили[24].

21-22 листопада терористи усю ніч обстрілювали місто з установок «Град» і «Ураган». Після припинення вогню на місце виїхали державні служби, в тому числі й начальник обласного главку міліції В'ячеслав Аброськін. 5 громадян зазнали поранень, поруйновані 20 житлових будинків, особливо в центральній частині міста, руйнування у міського суду, руїни і пошматований метал залишилися на місці боксу зі службовим автомобілем чергової частини[25][26].

22-23 листопада під час неодноразових атак на позиції українських військових поблизу Дебальцевого бойовики зазнали значних втрат. На брифінгу РНБО повідомили, що втрати бойовиків були істотними, і вони змушені постійно змінювати позиції[27].

Станом на ранок 24 листопада російсько-терористичні війська активізувалися після невдалих спроб просунутися до околиць Дебальцевого з боку Нікішиного і Чорнухиного силами трьох тактичних груп бойовиків, у першу лінію увійшли російські військовослужбовці. Українська розвідка зафіксувала щонайменше одну посилену ротно-тактичну групу російських військ та до 15 одиниць бронетехніки за підтримки двох артилерійських підрозділів та зосереджені приблизно 10 мінометних розрахунків терористів[28].

Вранці 2 грудня з'явилися дані, що біля Дебальцевого зведена тактична група одного з мотострілецьких з'єднань армії РФ при висуванні в район бойового призначення була обстріляна й атакована із засідки невстановленим підрозділом; були загиблі й поранені, а також ліквідовано дві одиниці техніки[29].

8 грудня український санітарний автомобіль потрапив у засідку терористів під Дебальцевим, напад бойовиків було відбито із завданням втрат у живій силі[30].