Пабло Кавальєро

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за «Велес Сарсфілд», в якому провів три сезони, взявши участь лише у 15 матчах чемпіонату. Не витримавши конкуренції, був відправлений в оренду до клубу «Уніон» з Санта-Фе, у якому став основним першим номером команди, зігравши у 34 матчах чемпіонату.

З 1999 по 2000 рік грав у складі «Еспаньйола», де також розглядався як гравець основної команди.

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Сельта Віго», до складу якого приєднався 2000 року. Відіграв за клуб з Віго наступні чотири з половиною сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Сельти», був основним голкіпером команди.

Протягом 2005—2007 років захищав кольори команди клубу «Леванте», проте сезон 2004–05 для Пабло був дуже невдалим: він програв місце на полі Хуану Луїсу Морі, не зігравши у чемпіонаті жодного матчу, а «Леванте» зайняло 18 місце і покинуло елітний дивізіон. Наступного сезону Мора покинув клуб і Кавальєро став першим номером команди, допомігши клубу зайняти 3 місце в Сегунді повернутись в Ла Лігу.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Пеньяроль», за який виступав протягом 2008—2009 років.

У складі збірної Аргентини U-23 виступав на літніх Олімпійських іграх 1996 року у Атланті (штат Джорджія, США), де став срібним призером.

1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції, чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї та розіграшу Кубка Америки 2004 року у Перу, де разом з командою здобув «срібло».

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 26 матчів.

• Пабло Кавальєро на сайті ФІФА (англ.)

• Пабло Кавальєро на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на footballdatabase.com