Павер-метал

Американський павер-метал, як і європейський павер, зародився під впливом таких груп як Rainbow, Iron Maiden, Judas Priest, Dio, Queensryche і Helloween. Деякі музикознавці вважають, що сучасні американські групи Iced Earth і Nevermore стали засновниками цього стилю в Америці, але в той же час інші говорять про те, що саме в Америці цей стиль був поглинений популярнішим стилем треш-метал. Треті вважають, що саме в Америці павер-метал отримав своє друге дихання разом з розвитком таких груп як Zandelle, Gothic Knights, Phoenix Reign, Twilight Odyssey і першопрохідцями американського паверу Virgin Steele. Так само, група з Флориди, під назвою Kamelot стала популярною саме завдяки своєму європейському звучанню і тому, що на одному з їхніх альбомів співав вокаліст Shagrath з норвезької Black Metal команди Dimmu Borgir. Услід за Камелотом, ще одна група з Небраски Cellador, в серпні 2005 року була підписана на лейбл Metal Blade Records, охарактеризувалася поверненням до того звуку, який звичніший європейському павер-металу.

В середині 80-х років 20-го століття такі гурти, як Helloween (Німеччина) і Europe (Швеція) стали привертати увагу слухачів до мелодики в піснях і композиціях. Helloween зробили спробу змішати швидкі Speed metal-рифи з гітарним мелодизмом, могутнім вокалом в стилі Iron Maiden і чистим звуком музичних інструментів. Їх альбоми Keeper Seven Keys, Part 1 (1987) і Keeper Seven Keys, Part 2 (1988) без сумніву стали наріжним каменем в розвитку жанру. Відтоді європейський «happy metal» широко розповсюдився і став популярним по всьому континенту так само, наскільки він був непопулярний в США. Відтоді багато з Павер Метал гуртів відійшли від того «щасливого металевого звуку», такого характерного їхнім попередникам і стали додавати в музику більше епічності, замішаної на власне Павер Металі. Такі групи як Blind Guardian почали комбінувати класичний звук павер-металу з оркестровими темами. Продовжувати ці традиції стали Rhapsody та Angra. На просторах СНД найпопулярнішим павер-метал гуртом є Епідемія[1].