Павликівка (місцевість)
Павликівка — історична місцевість Житомира, у межах Богунського району, що розташована західніше центральної частини міста, неподалік місця впадіння річки Кам'янки у Тетерів. Таким чином, Павликівку оточують річки Тетерів (з півдня) та Кам'янка (зі сходу та північного сходу).
Павликівка Житомир |
||||||
Загальна інформація | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Район | Богунський | |||||
Поштовий індекс | 10005 | |||||
Головні вулиці | вулиця Чуднівська | |||||
Транспорт | ||||||
Тролейбус | 15, 15А | |||||
Зовнішні посилання: | ||||||
У проєкті OpenStreetMap | r12196952 | |||||
До Павликівки також прилучаються наступні місцевості: з півночі — Закам'янка, із заходу — Корбутівка, з північного заходу — Мальованка.
Історичні відомості
Назва місцевості є похідною від прізвища одного із перших мешканців та забудовника цих земель — лікаря Каспера Павликовського. Родина Павликовських прожила у цій місцині понад 120 років, аж до більшовицького перевороту[1].
На плані Житомира 1915 року, Павликівка — один зі значних районів тодішнього міста, оточений зі сходу річкою Кам'янкою, із заходу — хутором Щенявського (місцевість між Політехнічним і Нагірним провулками), а також Павликівським кладовищем, де здійснювались захоронення православних, римо-католиків, євреїв та мусульман (сучасний район вулиці Зв'язківців, територія заводу «Агромаш» та професійного ліцею сфери послуг)[2].[3] Також на мапі показаний острівець південніше Павликівки, що був оточений руслами Тетерева та виконував функцію відпочинкової зони з пляжем аж до створення Гідропарку на Корбутівці[4][5], після чого острівець став занедбаним, а північне русло Тетерева зазнало замулення і острівець зник з мап міста.
З часом назва місцевості «Павликівка» стає все менш уживаною, поступаючись назві «Корбутівка». Таким чином, у наш час містянами доволі часто вживається назва Корбутівка для усієї місцевості, розташованої західніше річки Кам'янки, у тому числі для території історичної Павликівки.
Тривалий час місцевість являла собою систему багаточисленних хуторів з хаотичною забудовою, сформованою упродовж XIX сторіччя.
Наприкінці 1970-х років на Павликівці розпочався процес улаштування парку з Монументом Слави. Таким чином зник хутір Сабатіна, що розташовувався на пагорбі, де наразі знаходяться Монумент Слави і парк довкола монументу[6][3][7].
Сучасність
Транспортне забезпечення
Місцевість Павликівка перетинає зі сходу на захід Чуднівська вулиця, яка є складовою автошляху Н-03 (Житомир — Чернівці). По вулиці Чуднівській здійснює рух міський, приміський та міжміський громадський транспорт. На Павликівці знаходиться зупинка міського громадського транспорту «Монумент Слави».
Навчальні та виховні заклади:
- Житомирський базовий фармацевтичний коледж;
- Загальноосвітня школа № 32.
Заклади культури:
- Польський Дім.
Підприємства, установи та організації:
- Комунальне підприємство «Міськсвітло».
Рекреаційні зони та пам'ятки:
- Монумент Слави.
Топонімічні об'єкти
- Андріївський узвіз провулок;
- Водопровідний провулок;
- Криві провулки;
- Нагірний провулок;
- Павликівський 1-й провулок;
- Під Скелями набережна;
- Радивилівська вулиця (початок);
- Рилєєва провулок;
- Чуднівська вулиця (від Чуднівського мосту орієнтовно до Нагірного провулку);
- Якубця провулок.
Примітки
- Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 180, 388. ISBN 966-690-084-X.
- Дубман, Борис. Древние и старые кладбища Житомира. proza.ru. Процитовано 25 грудня 2021.
- Планъ города Житоміра. М.: 1:8400, 1915
- Дубман, Борис. Житомирская Швейцария.
- Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с.388. ISBN 966-690-084-X.
- Житомир. Генеральный план. Республиканский трест Геотопосъёмка. 1951 з уточненням на 1961 рік.
- Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с.401. ISBN 966-690-084-X.
Джерела
- Геопортал Житомирської міської ради з використанням шару «Історичні плани».
- Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. — 1000 прим. — ISBN 966-690-084-X.
- Борис Дубман. Житомирская Швейцария.