Павлов Василь Васильович

Народився 23 лютого 1916 року в Миколаєві, через два роки сім'я переїжджає в Лисичанськ Ворошиловградської області (тепер Луганська область). Росіянин. Там працює слюсарем на содовому заводі. Але потім йде навчатися до Артемівського бібліотечного технікуму, і після його закінчення працював бібліотекарем в одному з сіл Сватівського району.[1]Член КПРС з 1943.

У 1937 році вступає до Радянської армії, та закінчує Орлівське танкове училище. З червня 1941 року бере участь у німецько-радянській війні. Підчас служби командир батальйону 49-ї гвардійської бригади (12-й гвардійський танковий корпус, 2-а гвардійська танкова армія, 1-й Білоруський фронт) гвардії капітан Павлов відзначився у Вісло-Одерськії операції. Під час операції 18 січня батальйон захопив переправу через р. Бзура в районі м. Стари (Польща), забезпечивши форсування річки іншим танковим корпусам. Через два дні одним з перших увійшов і місто Радзеюв, тим самим перекрив шляхи відступу противнику. 27 лютого 1945 року отримав звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

1 березня 1945 року капітан Павлов помер під час бою. Похований в місті Кальмар що у Польщі.

• Орден Леніна
• Орден Червоного Прапора
• Орден Олександра Невського
• Медаль «Золота Зірка»

На честь Героя Павлова Василя Васильовича, названа одна з вулиць Лисичанська.

• Булкин С. П. Герои Отечества. 2-е изд., испр. и доп. Донецк, 1977. / стр.254—255;
• Бундюков А. Т., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне. Одесса, 1982. / стр.205—207.

Павлов Василий Васильевич(рос.)