Павлов Сергій Павлович
Сергій Павлович Павлов (19 січня 1929, Ржев, нині Тверської області, Російська Федерація — 7 жовтня 1993, Москва) — радянський комсомольський, спортивний і державний діяч, дипломат, 1-й секретар ЦК ВЛКСМ. Член ЦК КПРС у жовтні 1961 – березні 1971. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у квітні 1971 – лютому 1986. Депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань.
Павлов Сергій Павлович | |
---|---|
Народився |
19 січня 1929 місто Ржев, тепер Тверської області, Російська Федерація |
Помер |
7 жовтня 1993 (64 роки) Москва |
Поховання | Кунцевське кладовище |
Країна | Росія |
Національність | росіянин |
Діяльність | дипломат, політик, функціонер |
Alma mater | Російський державний університет фізичної культури, спорту, молоді та туризму |
Знання мов | російська |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | ЦК КПРС |
Посада | депутат Верховної ради СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився у родині службовця-музиканта. У 1941 році був разом із батьками евакуйований до міста Мелекесса Ульяновської області. У 1944 році вступив до комсомолу. Працював поштарем, завідувачем бібліотеки військового евакуаційного госпіталю. У 1945 році — секретар комсомольської організації штабу військового евакуаційного госпіталю. Після закінчення німецько-радянської війни повернувся до Ржева.
У 1946—1949 роках — студент Ржевського технікуму механізації і електрифікації сільського господарства. Після закінчення технікуму, до 1950 року навчався у Московському інституті механізації і електрифікації сільського господарства. Навчання не закінчив, бо у 1950 році став студентом Державного центрального інституту фізичної культури у Москві (який закінчив аж у 1971 році). Обирався секретарем комітету комсомолу Державного центрального інституту фізичної культури.
З грудня 1952 року — на штатній комсомольській роботі. У грудні 1952—1954 роках — 2-й секретар, 1-й секретар Красногвардійського районного комітету ВЛКСМ міста Москви.
У 1954—1955 роках — голова Ревізійної комісії Московського обласного комітету ВЛКСМ. У 1955—1956 роках — завідувач відділу студентської молоді Московського міського комітету ВЛКСМ. У 1956 році — секретар Московського міського комітету ВЛКСМ.
У 1956—1957 роках — 2-й секретар Московського міського комітету ВЛКСМ, завідувач відділу комсомольських органів Московського міського комітету ВЛКСМ.
У 1957—1958 роках — 1-й секретар Московського міського комітету ВЛКСМ.
18 квітня 1958 – 25 березня 1959 року — секретар ЦК ВЛКСМ.
25 березня 1959 – 12 червня 1968 року — 1-й секретар ЦК ВЛКСМ.
У жовтні 1968 – 17 квітня 1983 року — голова Комітету по фізичній культурі і спорту при Раді Міністрів СРСР. Одночасно, у березні 1975 – квітні 1983 року — президент Національного олімпійського комітету СРСР.
18 лютого 1983 – 4 квітня 1985 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Монгольській Народній Республіці.
1 липня 1985 – 22 серпня 1990 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Бірмі.
З 1990 року — на пенсії у Москві. Похований но Новокунцівському кладовищі.
Нагороди та звання
- два ордени Леніна (,1976)
- орден Жовтневої Революції (1980)
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден «Знак Пошани» (1970)
- медалі