Павлівський майдан

Площа розташована в центрі міста, поблизу Університетської гірки. Бере початок від площі Конституції, закінчується Сергіївським майданом. Через площу пролягає кордон між Основ'янським та Шевченківським районами міста.

Площа в 1981 році

Довжина 0,470 км. Заснована на початку другої половини XVII ст., звалася Народна або Торгова (згадується в рішенні міськдуми 20 квітня 1884 р.), оскільки на ній був міський ринок[3]. На цій площі проводилися щорічні Покровська та Успенська ярмарки. З кінця XVIII до початку XIX ст. — паралельно називалася Лобна, оскільки тут до 1830 р. проводилися публічні покарання[3]. На площі був поштовий двір (на південно-східному розі Університетської вулиці), поруч з ним — верстовий стовп і лобне місце.

У XIX столітті площа забудували одно- і двоповерховими будинками переважно торгового призначення.

Наприкінці 30-х років XIX століття купець Савелій Павлов, який започаткував цукерково-пряникове виробництво в Харкові, побудував на площі кам'яний магазин. У цей час площу стали називати Павлівською (Павловською). Пізніше в будинку Павлова перебував Малий театр (1868—1874 роки) і «Гранд-готель», який у радянські часи називався «Спартак». Будинок до наших часів не зберігся — був зруйнований під час війни у 1943 році.

У часи революцій 1905—1917 років саме на Павлівській площі збиралися народні збори та мітинги проти царя. 25 січня 1919 року Павлівська площа була перейменована в площу Рози Люксембург. 11 березня 1919 року у готелі «Асторія» почав свою роботу Всеукраїнський Революційний Комітет.

Згідно з рішенням Міськуправи від 7 вересня 1942 р. у роки німецької окупації (1942—1943) поверталося назва Павлівська. Після звільнення міста в 1943 р. площа знову отримала ім'я Р. Люксембург. 2 жовтня 1945 року їй на певний час повернуто назву Павлівська. Але вже згідно зі списком вулиць 1954 носила назву Р. Люксембург[3].

20 листопада 2013 року Харківська міська рада прийняла рішення про повернення площі її дореволюційної назви. Пропозиція щодо перейменування площі надійшла від топонімічної комісії міста.[4].

Будинок № 10

Будинок № 4 після реставрації, 2020 р.

• Буд. № 1/3 — Центральний універмаг. Побудований в 1954 році, архітектор — М. Л. Мовшович. На місці, де знаходиться будівля, на західному куті площі, на місці приватних торгових лавок в 1933 році був побудований перший в Харкові універмаг (архітектор О. В. Лінецький). В кінці 30-х років його розширили за рахунок суміжної будівлі та добудували до Університетської вулиці (архітектор П. І. Фролов). У роки німецько-радянської війни універмаг був зруйнований. Підчас відновленні фасаду додали риси архітектури, характерні для 50-х років.
• Буд. № 4 — Житловий будинок. Побудований в 1912 р, архітектор Б. М. Корнієнко. Колишній Селянський будинок. Архітектор надав фасадам риси українського зодчества: скошені кути віконних прорізів, декорування народним орнаментом, на фронтоні в ніші поміщений бюст Т. Г. Шевченка. Фасади під час ремонтів втратили частину архітектурних деталей.
• Буд. № 5 — Житловий будинок зі вбудованими магазинами. Побудований в 1955 р., архітектори — В. П. Костенко, Б. Г. Клейн, Н. В. Згурська. 9-поверховий житловий будинок розташований між вулицями Квітки-Основ'яненка та Університетською.
• Буд. № 10 — Будинок побудований в 1910—1913 рр., архітектори — М. В. Васильєв та О. І. Ржепішевський. Одна з перших в місті багатоповерхових будівель із залізобетонним каркасом. У нижніх поверхах розміщувався Купецький банк, в середніх — конторські приміщення, в верхніх — готель «Асторія». У цій споруді поєднуються новизна конструкції з архаїзмом скульптурних деталей.

Демонтований пам'ятник

У 2001 році на честь десятиріччя незалежності України на площі було встановлено пам'ятник. Сам пам'ятник був, на думку багатьох жителів міста жахливим. Скульптура увійшла у рейтинг найжахливіших пам'яток сучасної України[5] У 2011 році міською владою було прийнято рішення про демонтаж скульптури в рамках реконструкції площі. Пам'ятник було демонтовано назавжди, замість нього у 2012 році було урочисто відкрито новий пам'ятник Незалежності на площі Конституції.

Із початку XX сторіччя площею курсувала «конка». З 1981 року площею курсує трамвай № 3, 5, 6, з 2012 року через площу також прямує тролейбусний маршрут № 11.

Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А.А. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1985. — С. 34-35. — 10000 прим.