Лінецький Олександр Васильович
Лінецький Олександр Васильович (23 березня 1884, Одеса — 30 листопада 1953, Харків) — український архітектор.
Лінецький Олександр Васильович | |
---|---|
Народження | 23 березня 1884 |
Смерть | 30 листопада 1953 (69 років) |
Поховання | Міське кладовище № 2 (Харків) |
Країна | Російська імперія, СРСР |
Діяльність | архітектор, викладач університету |
Архітектурний стиль | модерн, класицизм, конструктивізм |
Найважливіші споруди | Торгівельна біржа, Харків (1925—1926), Центральний універмаг, Харків (1932) |
Вчене звання | Prof.d |
Заклад | Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова |
Батько | Ісаак Іоель Лінецькийd |
Лінецький Олександр Васильович у Вікісховищі |
Навчався у І-й казенній гімназії в Кам"янці-Подільському[1]. Працював у Красноярську (1907—1913 рр.), Ачинську (1908—1913 рр.), Омську (1914—1921 рр.), Харкові (1922—1933 рр та 1938—1947 рр.), у Києві (1936—1938 рр.)[2]. У 1938—1947 роках викладав у Харківському інституті інженерів комунального будівництва.
Вибрані проекти
Автор 20 будівельних споруд у Харкові[3], багато з яких вважаються пам'ятками архітектури.
- Торгівельна біржа, Харків, майд. Конституції, 13 (1925—1926)[4]. Охоронний № 34.
- Новий пасаж, Харків (1925—1937) — не зберігся.
- Центральний універмаг, Харків, майд. Павлівський, 1/3 (1932)[5][6] — один з перших універмагів в Україні[7]Охоронний № 36.
- Палац піонерів та жовтенят, Харків, вул. Сумська, 37 (керівник групи архітекторів і художників, 1935) — перший дитячий заклад подібного типу в країні та у світі — не зберігся.
- Друга міська лікарня (1925—1927), Харків, пр. Московський, 197. Охоронний № 58. Співавтор Естрович В. А.
- Житловий будинок «Комунар»[8] (1932), Харків, вул. Гіршмана, 17. Охоронний № 13. Співавтор Богомолов В. І.
- Житловий будинок артистів оперного театру, Київ, вул. Пушкінська, 20 А (співавтор з Я. Штейнберг, О. Смик, С. Барзилович, Г. Благодатний, 1936—1939)[9]. В ньому мешкали видатні діячі сцени: у 1938—1965 рр. — З. М. Гайдай, у 1938—1966 рр. — М. І. Литвиненко-Вольгемут, у 1938—1947 рр. — М. В. Смолич; у 1946—1968 рр. — художник О. В. Хвостенко-Хвостов.
Джерела
- Лінецький Олександр Васильович (1884–1953) | Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека В. Г. Заболотного. t.deco-creative.com.ua. Процитовано 11 вересня 2019.
- Григорьевна, Мокроусова Елена (2014). Украинский архитектор александр Линецкий: начало творческого пути. Баландинские чтения 9 (2). Процитовано 11 вересня 2019.
- Мокроусова, Олена. Олександр Лінецький vs Павла Альошина: конфлікт на тлі епохи (українська). Процитовано 11.09.2019.
- площа Конституції, будинок № 13. Зараз частка комплексу Університету мистецтв (консерваторія)
- Центральный универмаг. theconstructivistproject.com (рос.). Процитовано 11 вересня 2019.
- Официальный сайт ОАО "Харьковский ЦУМ" - Историческая справка. web.archive.org. 28 вересня 2010. Процитовано 13 вересня 2019.
- Акціонерне товариство «Харківський центральний універмаг»
- Дом жилкооператива "Коммунар". theconstructivistproject.com (рос.). Процитовано 11 вересня 2019.
- Нині будинок по вул. Пушкінській, 20.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.