Ржепішевський Олександр Іванович
Ржепішевський Олександр Іванович (1879, Ізмаїл, Бессарабська губернія — 1930, Москва, СРСР) — український архітектор доби сецесії (модерн), що працював переважно в місті Харків.
Ржепішевський Олександр Іванович | |
---|---|
Народження | 1879 |
Смерть | 1930 |
Національність | поляки[1] |
Навчання | Інститут цивільних інженерівd (1903) і Паризький університет (1906) |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Харків, Москва, Ялта і Санкт-Петербург |
Архітектурний стиль | модерн |
Найважливіші споруди | Купецький банк, готель «Асторія», лікарня Червоного Хреста, низка житлових будинків у Харкові, санаторій «Долоси», місто Ялта, Крим. |
Діти | ·Глан Наталія Олександрівна |
![]() |
Життєпис
Народився у Ізмаїлі Бессарабської губернії у родині офіцера. У 1882 р. разом з батьками переїхав до Аккерману Одеської губернії.
Навчався у Аккерманській чоловічій гімназії, потім у 4-й Одеській гімназії, далі слідом за старшими братами вступив на фізико-математичний факультет Новоросійського університету (Одеса)[2]. Вирішивши стати архітектором, їде до Санкт-Петербургу, де у 1903 р. закінчує Петербурзький інститут громадянських інженерів із золотою медаллю. Отримав право продовжити навчання за кордоном. Відбув у Париж, де навчався в Сорбоні у 1904—1906 рр.
Повернувся до Російської імперії та одружився. Розраховувати на допомогу родини батьків не міг, оскільки вона була багатодітною. Об'єднавшись з давнім приятелем, архітектором Миколаєм Васильєвим, розпочав участь в архітектурних конкурсах, що проводили в Петербурзі. Проект нового банку двох архітекторів сподобався і був прийнятий для реалізації гільдією купців міста Харків. Ржепішевський був запрошений до Харкова для нагляду за реалізацією проекту банка та готелю «Асторія».
В Харкові працював у 1910—1920 рр., де створив цілу низку споруд, які зараз є Пам'ятками архітектури. Одна з останніх споруд архітектора — санаторій «Долоси», місто Ялта, Крим.
Ржепішевський — один з ініціаторів створення в Російській імперії «Товариства приватних квартир», яке можна вважати прообразом сучасних будівельних кооперативів[3]. Квартири в таких будинках були власністю мешканців, кожен власник міг вибрати індивідуальне оздоблення і планування. Один з перших таких будинків було побудовано за його проектом на вулиці Римарській, 6 (Харків) у 1912 р. Власниками квартир були особи «вільних професій» — юристи, лікарі, архітектори. У цьому ж будинку мешкав і сам Олександр Іванович[4].Квартири складалися з 4-6 кімнат, мали приймальню та кабінет. У 1914 році після побудови ще одного компанійського будинку, але з більшими кімнатами (до 50 кв. метрів) архітектор з родиною переселився на вул. Римарська, 19 (Харків), де займав з родиною дві квартири[4].
Після більшовистського перевороту 1917 р. лишився свого майна та засобів до існування, від його двох квартир йому залишили лише одну кімнату. Вирішив з родиною переїхати до Криму, щоб емігрувати. Але перебуваючи, там познайомився з другою дружиною та вирішив залишитися[4]. Пізніше переїхав до Москви, де жив у бідності та безвісності на вулиці Герцена (нині Велика Никитська вулиця).
Брат Михайло Іванович Ржепішевський жив в Одесі на Коблевській вул., 36 і у 1916 році був членом ОВІРТТ[5].
Був двічі одружений. Він — батько однієї з перших радянських кінозірок Натаії Гланн та відомої радянської балетмейстерки Галини Шаховської[2].
Як «буржуазний елемент» був заарештований у 1930 р. та шість місяців перебував у в'язниці. Після звільнення з ув'язнення хворів, помер через два місяці після виходу з тюрми від серцевого нападу. Місце поховання невідоме.
Творчість
Автор 27 будівель у Харкові у стилі західноєвропейського модерну, багато з них є памятками архітектури[6]:
![](../I/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4.%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%252C10%252C%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2.JPG.webp)
![](../I/%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D1%94%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%85%D0%B0%252C5%252C%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2.JPG.webp)
- 1910 — текстильна мануфактура Міндовського[4]. Харків, вул. Різдвяна, 6[7]
- 1910 — текстильна мануфактура Бакакіна (нині — один з корпусів ХНТУСГ ім. Петра Василенка)[4]. Харків, вул. Різдвяна, 19
- 1912 — компанійський будинок, Харків, вул. Римарська, 6. В цьому будинку мешкав сам Ржепішевський О. І.[4] та архітектор Естрович В. А.
- 1913 — Міський купецький банк з готелем «Асторія» у співавторстві з архітектором М. В. Васильєвим. Харків, майдан Павлівський, 10
- 1913 — прибутковий будинок купця Молдавського[8]. Харків, вул. Дарвіна, 15
- 1913 — житловий будинок. Харків, вул. Чайковська, 8
- 1914 — компанійський будинок, Харків, вул. Римарська, 19. В цьому будинку мешкав Ржепішевський О. І.
- 1914 — компанійський будинок, Харків, Пушкінський в'їзд, 6
- 1914 — особняк актора, керівника Харківського театру М. М. Синельникова[8]. Харків, вул. Дарвіна, 29
- 1914 — прибутковий будинок[9]. Харків, вул. Пушкінська, 3
- 1914 — прибутковий будинок. Харків, вул. Чайковська, 17
- 1914 — будинок «Товариства Гельферіх-Саде»[4]. Харків, вул. Маршала Бажанова, 14
- 1914 — прибутковий будинок. Харків, вулиця Юлія Чигирина, 8
- 1915 — житловий будинок. Харків, вул. Мироносицька, 21
- 1915 — житловий будинок. Харків, вул. Дарвіна, 4
- 1915 — лікарня Червоного хреста. Харків[10], майдан Фейєрбаха, 5.
У Ялті за його проектом збудовано санаторій «Долосси».
Автор декількох будинків на Садовому кільці у Москві та особняка промисловця А. Ребіндера у Шебекіно (Курська губернія)[2].
- вул. Дарвіна, 29. Харків.
- вул. Маршала Бажанова, 14, Харків
- вул. Римарська, 6, Харків.
- вул. Римарська, 19. Харків.
Див. також
Примітки
- Категорія:Польські прізвища
- old_akkerman (7 липня 2013). Архитектор Ржепишевский. Записки Старого Аккермана. Процитовано 29 вересня 2019.
- ngeorgij (18 янв, 2014). Дома с собственными квартирами. Харьков: новое о знакомых местах. Процитовано 29 вересня 2019.
- Олександр Ржепішевський – polish-kharkiv (укр.). Процитовано 29 вересня 2019.
- Записки Одесского Отделения Императорского Русского Технического Общества, 1916. С. 126
- Творчість О. І. Ржепішевського в архітектурному ландшафті Харкова. Центр краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька. Процитовано 29 вересня 2019.
- Горе руфера: вход на самую романтичную крышу Харькова забили досками. kh.vgorode.ua. Процитовано 29 вересня 2019.
- Вулиця Дарвіна в Харкові - заповідник архітектури різних епох | Украина Инкогнита. ukrainaincognita.com. Процитовано 29 вересня 2019.
- П'ять видатних архітекторів, які створили старовинні особняки і церкви Харкова. Архітектор в Києві (укр.). Процитовано 29 вересня 2019.
- ngeorgij (2 апр, 2016). Постройка лечебницы Красного Креста. Харьков: новое о знакомых местах. Процитовано 29 вересня 2019.
Джерела
- Матеріали періодичних видань.
- Полякова Ю. Ю. Архитекторы Харькова польского происхождения / Ю. Ю. Полякова // Польська діаспора у Харкові: історія та сучасність: Матеріали наук. конф., м. Харків, 24 квіт. 2004 р./ Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові, Польський Дім у Харкові. — Х., Майдан, 2004. — С. 111—124
- Лисовский В. Г., Исаченко В. Г. Николай Васильев, Алексей Бубырь. — СПб: Белое и Черное, 1999. — 287 с. — (Архитекторы Санкт-Петербурга). — ISBN 5-89771-011-2
- Шкодовский Ю.М., Лаврентьев И.Н., Лейбфрейд И.Н., Полякова Ю.Ю.; Худож.-оформитель Юхтман А.С. Харьков вчера, сегодня, завтра. — Харьков : Фолио, 2002. — С. 36,105, 115, 120, 122, 124, 125, 139, 148. — 5000 прим. — ISBN 966-03-1743-3.
- Календар знаменних і пам’ятних дат. Харківщинина, 2014 рік: реком. бібліогр. покажч. — Харків : Департамент культури і туризму Харк. обл. держ. адмін.; Харк. обл. універс. наук. б-ка, 2013. — С. 34-35.