Пагорб Ала ад-Діна

П́агорб Ала ад-Діна (тур. Alâeddin Tepesi) — невелика височина в центрі турецького міста Ќонья. Пагорб має висоту 20 м над навколишнім ландшафтом (1041 м над рівнем моря).

Пагорб Ала ад-Діна є найдавнішим місцем поселення людей на території Коньї[1]. У результаті розкопок, проведених у 1941 році вдалося встановити, що перші поселення на пагорбі виникли в епоху раннього бронзового століття приблизно за 3000 років до нашої ери. На пагорбі збереглися залишки фригійської, елліністичної, римської, візантійської і сельджуцької культур. На сьогоднішній день Пагорб Ала ад-Діна є пам'яткою історії та культури, а також однією з головних визначних пам'яток міста Конья.

Мечеть Ала ад-Діна і руїни султанського палацу в 1849 году
Руїни палацу султана Килич-Арслана II
Пам'ятник мученикам

Історія

Достовірно відомо, що перші поселення на пагорбі Ала ад-Діна виникли за 3000 років до нашої ери. Після розпаду Хетського царства територія центральної Анатолії приблизно в 1190 році до н. е. знаходиться під владою фрігійців. Пагорб і місто, яке на ньому формується, отримує найменування Kawania (Куванна). Після фрігійців настає час лідійців, які правлять в 547 році до н. е., завойоване перським царем Киром II. Куванна входить до складу сатрапії Каппадокія.

В елліністичний період назва міста змінюється на Ikonion (Іконіон). У візантійську епоху Іконіон стає адміністративним центром регіону центральної Анатолії[2]. У цей час міське будівництво здійснюється вже за межами стін, які оточують пагорб.

У кінці XI століття Іконіон стає столицею імперії анатолійських сельджуків. Вони й дають місту сучасне ім'я Конья, а імперія іменується відповідно Конійским султанатом. У 1190 році під час Третього хрестового походу Фрідріх I Барбаросса захоплює Конью та розміщує там гарнізон. Однак незабаром сельджуки відвойовують місто назад.

Під час правління султана Масуда I візантійська базиліка на пагорбі починає перебудовуватися в мечеть, яка стає султанською усипальницею, а султан Килич-Арсланом II будує султанський палац[3]. Дещо пізніше пагорб отримує ім'я на честь султана Ала ад-Дін Кей-Кубада I, при якому імперія сельджуків досягає найбільшого розквіту.

У 1908 році за розпорядженням паші Коньї Феріда, на пагорбі були побудовані резервуар для води й фонтан. У 1936 році для підйому на пагорб були побудовані парадні сходи, вгорі яких знаходиться пам'ятник «Пам'яті мучеників», від якого відкривається вид на музей Мевляни.

Примітки
  1. Yılmaz, Hayri Fehmi ve Dönmez, Şevket; стр. 80(тур.)
  2. Yılmaz, Hayri Fehmi ve Dönmez, Şevket; стр. 81(тур.)
  3. Yılmaz, Hayri Fehmi ve Dönmez, Şevket; стр. 82(тур.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.