Палац краківських єпископів (Кельці)
Палац краківських єпископів у Кельцях — палац у стилі бароко в місті Кельцях, який був резиденцією краківських єпископів. Найбільш збереглася оригінальна рання барокова палацова резиденція першої половини 17 століття в Польщі.
| Палац краківських єпископів у Кельцях Pałac Biskupów Krakowskich w Kielcach | |
|---|---|
 Вигляд зі сторони садів | |
| 50°52′09″ пн. ш. 20°37′39″ сх. д. | |
| Країна | Польща |
| Місто | Кельці |
| Тип | палац |
| Стиль | бароко, спочатку стиль ренесанс |
| Архітектор | Томаш Понсіно і Джованні Тревано |
| Дата заснування | 1641 |
| Будівництво | 1637—1641 роки |
| Сайт | http://www.mnki.pl/ |
| Адреса | Площа Замкова |
  Палац краківських єпископів у Кельцях Палац краківських єпископів у Кельцях (Польща) | |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Відомості
Приміщення збудоване в 1637—1641 роках. Споруджено його на Соборній горі за ініціативою і приватними коштами великого коронного канцлера і краківського єпископа Якуба Задзіка. Будівництво очолював Томаш Понсіно, а проєкт, ймовірно, виконав Джованні Тревано. Внутрішнє оздоблення зроблено майстернею Томаззо Долабелла. Плафони висвітлювали події, серед іншого, суду польських братів і мирні переговори під час війн зі Швецією та Росією, в яких брав участь фундатор. Палац був оточений оборонною стіною з ключовими бійницями та шпренгелями. Чотири башти були покриті листами бляхи. У 1667 році єпископ Анджей Тшебіцький (пол. Andrzej Trzebicki) покрив палац череицею. У 1806 р. Імператор Австрії Франц II Габсбург передав палац, що належав державній скарбниці, для потреб новоствореної келецької єпархії[1]. У 1816 році Станіслав Сташиць створив в палаці Школу академічно-гірничу. Після січневого повстання загарбники зняли шоломи на баштах і фігури московських і шведських послів на фронтоні. Палац у двадцятому столітті служив легіонерським штабом Юзефа Пілсудського, офісом для вербування, друкарнею, поштою, бюро перепусток та штабом місцевої щоденної газети. У 1920-і роки згідно проекту Шишко-Богуша зреконструйовано баррокові шоломи на баштах. У міжвоєнні роки Уряд воєвудський. У 1945—1971 роках садиба Воєвудської народної ради. З 1971 року тут розташований Національний музей. У 2005 році в задній частині палацу було відкрито Італійський сад.
Палац разом з його оточенням (порохова вежа, сад, комора на вулиці Замковій, 2) як комплекс було внесено до реєстру нерухомих пам'яток[2].
Туризм
Поблизу Палацу краківських єпископів проходить туристичний шлях
- червоний міський туристичний шлях веде через історичні і цікаві туристичні місця міста Кельць.
На захід від міста в Подзамчі Пєкашовськім розташовані руїни палацу Тарлів, що є досить достаменною копією келецької будівлі.
Примітки
- Jerzy Daniel, Kalendarz Świętokrzyski 2005. Wydawnictwo Jedność Kielce 2014, s.216.
- Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo świętokrzyskie. 2018-09-30. s. 16. [dostęp 2015-10-26]
Література
- Jan Leszek Adamczyk: Zabytki architektury na Kielecczyźnie. Kielce: Marek Leszko, 2005, s. 16. ISBN 83-92295-10-2. (пол.)