Палац у Неборові

З 1694 р. кардинал залучив до проектування та будівництва відомого польського архітектора на ім'я Тільман Гамерський, нідерландця за походженням. Він створив палац у формах стриманого бароко та регулярний сад (залишки саду бароко реставровані і відомі в Польщі).

З 1774 р. володар замку — князь Міхал Єронім Радзівілл,[1] у майбутньому — губернатор міста Вільно. Радзівілл розбудовує сад бароко, переробляє частину інтер'єрів і наповнює палац творами мистецтва. За часів володарювання князя палац прикрасили:

Палац у Неборові, вестибюль.

• картинна галерея (твори митців Голландії, Іспанії, Німеччини, Італії),
• колекція меблів,
• бібліотека на 10 тисяч примірників, серед яких були і інкунабули 15 століття,
• кабінет гравюр та малюнків (близько 15 тисяч аркушів).

По смерті князя у 1831 р. маєток декілька років не мав володаря через сперечання нащадків за спадок. Садиба перейшла до Зігмунда Радзівілла, який почав розпродавати майно заради прибутку, в тому числі ділянки саду Аркадія. Найкраща частина картинної галереї та бібліотеки була розпродана на аукціонах у Парижі. З 1879 р. володарем став племінник Петро Міхал Радзівілл, який викупив ділянки саду Аркадія. У 1881 р. створив у садибі керамічну мануфактуру та майстерню по виготовленню меблів. Міхал Радзівілл відновив і палацову бібліотеку, хоча й не колишніми зразками. Він помер у 1903 р.

• 
  Керамічна мануфактура в Неборові
• 
  Кахлі та майоліка мануфактури в Неборові
• 
  Барельєф у парку «Викрадення Прозерпіни»

Удова продала маєток родичу, володарем став Януш Радзівілл. Він переробляє частку інтер'єрів, а садиба стає модним місцем зустріч польських аристократів у міжвоєнний період. До 1945 р. він залишався володарем садиби. Теріторя підпала під окупацію спочатку німецьких фашистів, потім радянський військових, але садиба була збережена . Посадовці НКВС арештували Радзивіллів і перемістили в концтабір на територію СРСР біля м. Красногорськ, де і померла дружина Януша. Останній вижив і повернувся вже в Соціалістичну Польщу у 1947 р. Але садиба (сад бароко, сад Аркадія, палац, керамічна мануфактура) були вже націоналізовані і стали майном держави. Янущ Радзівіл помер у 1967 р. Садибу в Неборові зробили філією Національного музею в Варшаві.