Пале-Рояль
Пале-Рояль (фр. Palais Royal — «королівський палац») — палац і парк, розташовані в Парижі навпроти північного крила Лувру.
Пале-Рояль | |
---|---|
| |
48°51′48″ пн. ш. 2°20′13″ сх. д. | |
Країна |
![]() |
Розташування | Palais-Royald[2] |
Тип | королівський палацd[1] |
Стиль | класична архітектураd |
Архітектор | П'єр-Франсуа-Леонар Фонтен |
Адреса | вулиця Валуаd, вулиця Монпансьєd і Площа Колеттd |
![]() ![]() Пале-Рояль Пале-Рояль (Франція) | |
![]() | |
![]() |
![](../I/01_Palais-Royal.jpg.webp)
![](../I/Tribunal_des_conflits.jpg.webp)
Кардинальський палац
![](../I/Palais-Royal_-_OSM_2021_01.svg.png.webp)
Незважаючи на назву, палац, що стоїть на площі, був побудований за проектом Жака Лемерсьє для кардинала Рішельє і спочатку називався кардинальським. Після смерті Рішельє палац зайняла вдовуюча Анна Австрійська з юним Людовиком XIV, потім тут оселився кардинал Мазаріні.
Резиденція герцога Орлеанського
За Людовика XIV і його наступників палац правив міською резиденцією герцога Орлеанського, і в малоліття Людовика XV саме звідси принц-регент керував усією Францією. В одному з флігелів "Король-Сонце " поселив свою фаворитку герцогиню де Лавальєр; там вона народила двох позашлюбних синів короля.
Театр Комеді Франсез
На початку XVIII століття палацові апартаменти були оновлені в стилі рококо. Ці інтер'єри були знищені в 1784 року, коли на місці частини палацу було зведено будівлю театру для розміщення Комеді Франсез. До цього тут існував театр Пале-Рояль, що був настільки ж тісно пов'язаний з життям і творчістю Мольєра, як лондонський «Глобус» — з творчістю Шекспіра.
Публічний сад
У ті ж передреволюційні роки власник палацу, герцог Орлеанський, згодом відомий як Філіпп Егаліте, відкрив сад для відвідування всіма охочими і спорудив на площі величні колонади з крамничками. Цей прояв популізму таки спрацював і приніс герцогу Орлеанському прихильність найширших верств паризького суспільства. Незабаром тут засяяли вогнями наймодніші клуби та кав'ярні міста.
Державні установи
![](../I/Conseil_d'Etat_Paris_WA.jpg.webp)
1852 року площа була розширена під час реконструкції Парижа, здійсненої під керівництвом барона Османа. У часи Паризької комуни 1871 року палац згорів, але був відбудований вже через два роки і з тих пір став осідком різних урядових установ — Державної ради, Конституційної ради та Міністерства культури. Відразу за палацом розташовані старі будівлі Національної бібліотеки.
1986 року на площі з'явилися сучасні інсталяції — так звані Колони Бюрена («Мистецтво перетворює місто»).
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- archINFORM — 1994.