Палійчук Олексій Андрійович

Олексі́й Андрі́йович Палійчу́к (10 липня 1941(19410710), с. Твердині Локачинського району Волинської області) — український поет і прозаїк. Мешкає у Києві.


Освіта

Скінчив Луцьке педагогічне училище і Львівський національний університет імені Івана Франка.

Кар'єра

Як педагог і журналіст, працював у Волинській, Житомирській та Київській областях. Через свої національно-демократичні погляди мав проблеми з працевлаштуванням.

У роки активної боротьби за незалежність України (1989–1992) видає газету «Досвітні вогні», яку друкує переважно в Литві, та щоквартальник «Оберіг» (Таємниці. Пригоди. Фантастика).

Творчість

Автор поетичних книжок для дітей «Скільки дива!» (1987), «Велика гра, або як тварини грали у футбол» (1991), «Веселий промінь» (2003), «Рідна Україна» (2003), повістей «Колиска Дажбога» (1990), «На поклик привида» (1992), «У Пелюстковій країні» (2005), поезій для дорослих «Іконостас» (2001, 2008, 2012), збірника науково-фантастичних творів «На дорогах Всесвіту» (2005), повістей на історичну тематику «Священний вогонь» (2012), оповідання для дітей «Чого зраділа Ластівонька» (2013), вірші для дітей "Іван-космонавт" (2015), поезія на філософську та н.-фантастичну тематику "Нас кличуть зорі" (2019). Переклав більшість поетичних творів лауреата Державної премії Білорусі Анатоля Вертинського («Білоруський годинник», 2005).

Олекса Палійчук виступає зі статтями у періодичних виданнях, зокрема на політичні теми, про становище української мови.

Веде блоги в інтернет-виданнях.

Громадська діяльність

О. Палійчук — один з організаторів Товариства української мови та осередку НРУ в Броварах Київської області. Був делегатом Установчих зборів Народного Руху України за перебудову.

2005 року Олекса Палійчук вступив до Національної спілки письменників України.

Посилання

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.