Панасюк Сергій Іванович

Сергі́й Іва́нович Панасю́к (20 жовтня 1985, Коростишів, Житомирська область, Українська РСР 2 травня 2014, Андріївка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Панасюк Сергій Іванович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 20 жовтня 1985(1985-10-20)
Коростишів
Смерть 2 травня 2014(2014-05-02) (28 років)
Андріївка
Поховання Коростишів
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 95 ОАеМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Сергій Панасюк народився у місті Коростишів на Житомирщині. Батьки померли, і хлопця виховували старші сестри. Навчався у Коростишівській школі. Закінчивши місцевий аграрний ліцей, прагнув швидше піти на службу в армію, навіть сесію в ліцеї здав раніше, аби потрапити у весняний призов. Строкову службу проходив в 95-ій аеромобільній бригаді. Працював у різних місцях, останнім часом — на місцевому каменеобробному підприємстві. Займався спортом. Одружитися не встиг, жив із сестрою у батьківському будинку. Під час Революції Гідності був на Майдані, відстоював європейській вибір країни.

Старший солдат запасу Панасюк одним із перших записався до війська добровольцем, як тільки оголосили мобілізацію.

Оператор протитанкового взводу 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, Житомир.

Загинув 2 травня 2014 року поблизу Слов'янська під час виконання завдання у рамках антитерористичної операції. Військові 95-ї аеромобільної бригади мали оточити осередок озброєних бойовиків. На шляху до місця призначення біля селища Андріївка на мосту через річку Сухий Торець рух колони заблокувала організована група людей, які назвалися місцевими мешканцями, серед них були жінки з іконами і дітьми. Військові зупинилися, майор Ілля Хоменко почав переговори, які затягнулися до сутінків. О 22:15, під час перемовин, на українських військовослужбовців здійснили озброєний напад російські терористи, які відкрили вогонь зі стрілецької зброї та гранатометів, практично з-за спин цивільних мешканців, прикриваючись «живим щитом». Старший солдат Сергій Панасюк був вбитий снайпером, куля поцілила йому у шию й перебила сонну артерію. Солдат Петро Коваленко загинув від вибуху гранати ВОГ з підствольного гранатомета. Ще семеро військовослужбовців дістали поранення і контузії. Колоні десантників вдалося вийти з-під обстрілу і відбити напад терористів.

5 травня в Будинку культури міста Коростишева відбулася траурна церемонія прощання з десантником, поховали Сергія на міському кладовищі у секторі, де поховані почесні громадяни Коростишева[1]. Залишились три сестри Світлана, Лілія та Інна.

Нагороди

Вшанування

Почесний громадянин міста Коростишева (посмертно)[3].

В м. Коростишів є вулиця Сергія Панасюка.

В Коростишівському НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — ліцей інформаційних технологій» імені Л. Х. Дарбіняна відкрито меморіальну дошку на честь випускника Сергія Панасюка[4].

На місці загибелі героїв-десантників Сергія Панасюка і Петра Коваленка поблизу Слов'янська встановлено залізний хрест з меморіальною табличкою[5].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.