Панченко Михайло Юрійович

Народився у Полтаві. Навчався в Харківському та Московському університетах. Належав до провідних діячів Української Партії Соціалістів-Революціонерів.

З 1917 по 1918 член Української Центральної Ради від Всеукраїнської Ради Військових Депутатів, входив до складу її Президії. У березні 1919 разом з М. Полозом, Г. Михайличенком, П. Любченком, Л. Ковалівим та ін. став засновником Української Партії Соціалістів-Революціонерів (комуністів), з серпня 1919 — Українська комуністична партія (боротьбистів). У 1919 — нарком освіти УСРР.

Панченко був противником об'єднання партії з КП(б)У і не вступив до рядів останньої. В 1920-х рр. працював літературним редактором. Один з організаторів Всеукраїнської асоціації революційних драматургів і сценаристів (ВУАРДІС), Всеукраїнської асоціації робітників революційного кінематографа (ВУАРРК).

У 1933 році репресований НКВС СРСР.

• «Тарас Шевченко» (1925)
• «Малий Тарас» (1926)
• «Життя Тараса Шевченка» (1926)
• «Бормашина»
• «Вітер зі Сходу»
• «Загарбана країна».
• п'єса «Коліївщина» (1927).

• Юренко О. П.. Панченко Михайло Юрійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 53. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т.
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.461.