Паразити (фільм, 2019)

Кім Гі Тхек — безробітний водій, що мешкає зі своєю дружиною Чон Сук та двома дорослими дітьми у пошарпаній напівпідвальній квартирі. Сім'я намагається звести кінці з кінцями за допомогою складання коробок для піци та інших тимчасових заробітків.

Одного дня син Кіма Кі Ву отримує несподівану пропозицію від свого друга Міна, який працює репетитором англійської мови в дуже заможній родині Паків. Мін отримав пропозицію вчитися за кордоном і пропонує Кі Ву тимчасово зайняти його місце. Спочатку Кі Ву вагається, оскільки не певен у своїх силах після провалених вже вчетверте вступних іспитів до університету. Та все ж Міну вдається вмовити друга. Дуже пристойна платня за легку роботу переконує Кі Ву спробувати видати себе за успішного студента, що підробляє репетиторством. За допомогою своєї сестри Кі Джон він підробляє документи про освіту та успішно проходить співбесіду.

Своїм першим заняттям у надзвичайно розкішному та просторому особняку родини Пак йому вдається справити добре враження. Пані Пак виявилась дуже простодушною господинею, котра не уявляє, що інші люди можуть жити інакше. Кі Ву до того ж подобається своїй учениці Пак Да Гє. Тож йому вдається успішно влаштуватися на роботу. Під час розмови з господинею Кі Ву помічає на стіні картину молодшого сина Пака – Да Сона, і йому на думку спадає ідея. Під приводом того, що мистецький потенціал сина слід плекати, він пропонує пані Пак найняти вчителькою малювання свою подругу на ім'я Джесіка, яка, за його словами, навчалася в художній школі у США. Пані Пак із задоволенням погоджується на співбесіду з учителькою малювання, яка ще за сумісництвом виявилася дитячим психотерапевтом. Але насправді Джессіка — ніхто інша як безробітна сестра Кі Ву – Кі Джон.

Несподівано легко отримавши роботу, Кі Джон розуміє, що простуватою господинею легко маніпулювати. Підставивши водія пана Пака, видавши його за збоченця, братові й сестрі вдається його звільнити, а натомість запропонувати Гі Тхека. Останньою в маєток працевлаштовується дружина Кіма – Чон Сук. Її наймають на роботу економкою, після того як хитрощами вдається звільнити нинішню, переконавши пані Пак, нібито алергія на персики, на яку страждає економка, насправді є відкритим туберкульозом.

Їм здається, що всі проблеми вирішено, та на них чекає безтурботне майбутнє. Гі Тхек з родиною влаштовує святкування в будинку Паків, поки ті у від'їзді. Та вночі приходить колишня економка Мун Гван та просить впустити її до будинку, бо вона нібито забула свої особисті речі. Насправді вона розшукує свого чоловіка Гіен Сі, який переховується від кредиторів, живучи в підвалі потай від хазяїв. Побачивши разом усю родину, вона розуміє, що ті шахраї. Родина Гі Тхека в ході бійки замикає Мун Гван з її чоловіком у підвалі. Несподівано пані Пак повідомляє Чон Сук, що повернеться додому раніше через зливу. Поспіхом поприбиравши та зготувавши вечерю з напівфабрикатів, непрохані гості ховаються по кімнатах.

Гіен Сі передає блиманням лампочки повідомлення панові Паку. Це помічає Гі Тхек, зв'язує його і потай тікає з будинку разом з сином і донькою. Повернувшись, він виявляє, що їхнє житло затопило через зливу і все майно знищено. Їм доводиться знайти прихисток у школі, де організовано притулок для постраждалих від повені.

Наступного дня пані Пак планує влаштувати вечірку з нагоди дня народження свого сина. Вона запрошує всю сім'ю Гі Тхека на святкування. Мучачись сумлінням, Кі Ву пробирається до підвалу, де виявляє, що Мун Гван померла. Гіен Сі вдається втекти з підвалу та вдарити Кі Ву, від чого той непритомніє. Він бере ніж та шукає решту родини Гі Тхека аби вбити. В безладній бійці Гіен Сі ранить гостей і завдає смертельної рани Кі Джон. Син Паків Да Сон непритомніє, побачивши Гіен Сі, якого бачив у ранньому дитинстві та вважав привидом. Гі Тхек бачить з якою відразою господар будинку відсахується від Гіен Сі, пропахлого смородом підвалу, і з класової ненависті вбиває багатія Пака.

Суд покладає вину на Гіен Сі, який загинув у ході різанини, та Гі Тхека, що безслідно зник. Відтоді Кі Ву раз за разом спостерігає здалеку за будинком Паків, який ті покинули. Будинок стає його недосяжною мрією. Якось Кі Ву бачить блимання лампочки та розуміє, що батько переховується в підвалі, ставши новим «привидом».

За якийсь час будинок купує інша родина. Гі Тхек пише синові листа, де розповідає про своє життя, котре вважає не таким вже й поганим. Цей лист він передає блиманням лампочки азбукою Морзе в надії, що колись він буде прочитаний. Кі Ву подумки обіцяє батькові, що колись заробить багато грошей і купить той будинок.

Актори виконавці головних ролей (зліва направо): Чхве У Сік, Чо Йо Чон, Лі Чон Ин, Пак Со Дам, Лі Сон Гюн та Сон Кан Хо

• Сон Кан Хо – у ролі Кім Гі Тхека. Безробітний голова родини.
• Лі Сон Гюн – у ролі Пак Дон Іка. Власник маєтку, голова IT-компанії.
• Чо Йо Чон – у ролі пані Пак. Простувата та наївна дружина Дон Іка.
• Чхве У Сік – у ролі Кі Ву. Син Гі Тхека який влаштовується репетитором.
• Пак Со Дам – у ролі Кі Джон. Донька Гі Тхека яка влаштовується вчителькою малювання.
• Чан Хє Чжін – у ролі дружини Гі Тхека, яка стає економкою в маєтку.
• Лі Чон Ин – у ролі Мун Гван. Колишня економка родини Пак.
• Пак Мьон Хун – у ролі Гин Се, чоловіка Мун Ґван.
• Чон Чі Со – у ролі Пак Да Хє. Старша донька Дон Іка.
• Пак Со Джун – у ролі Міна. Колишній репетитор Да Хє, друг Кі Ву.

• Це неповний список нагород та номінацій, докладніше: Список нагород та номінацій фільму Паразити.

Список нагород та номінацій[5]
Рік	Кінофестиваль/Кінопремія	Нагорода	Категорія	Результат	Дж
2019	72-й Каннський кінофестиваль	Золота пальмова гілка	найкращий фільм	Нагорода	[4]
	Кінофестиваль Ічеон Чунса (춘사영화제)		найкращий режисер (Пон Джун Хо)	Нагорода
			найкращий актор першого плану (Сон Кан Хо)	Номінація
			найкращий актор першого плану (Чхве У Сік)	Номінація
			найкраща акторка першого плану (Чан Хе Ждин)	Нагорода
			найкраща акторка другого плану (Ли Джин Єн)	Нагорода
			найкращий актор другого плану (Пак Гьєн Хун)	Номінація
			найкращий сценарій (Пон Джун Хо)	Нагорода
	Міжнародне товариство синефілів		найкращий режисер (Пон Джун Хо)	Нагорода
	Мюнхенський кінофестиваль		найкращий міжнародний фільм (Паразити)	Номінація
	Сіднейській кінофестиваль		найкращий міжнародний фільм (Паразити)	Нагорода
	40-а Кінопремія Блакитний дракон		Кращий фільм «Паразити»	Нагорода	[6]
			Кращий режисер Пон Чжун Хо	Нагорода
			Краща акторка Чо Йо Чон	Нагорода
			Краща акторка другого плану Лі Чон Ин	Нагорода
			Кращий художник-постановник Лі Ха Чжун	Нагорода

На агрегаторі «Rotten Tomatoes» фільм зібрав 98 % позитивних рецензій критиків із середньою оцінкою 9,8/10 та консенсусом: «Актуальний, прекрасно влаштований погляд на сучасні соціальні теми, „Паразити“ виявляє сценариста-режисера Пона Чжун Хо як майже повелителя свого ремесла»[7]. На «Metacritic» фільм зібрав середню оцінку 98/100, що свідчить про «загальне схвалення»[8].

Кларисса Лоргрей з «Independent» писала, що «Назва „паразит“ стосується кожного персонажа цього фільму; багаті оббирають бідних, які, в свою чергу, виживають, прилаштовуючись під пузом правлячого класу. В „Паразитах“ капіталізм — це ілюзія, нашарована на інші ілюзії, де всі гнітять одні одних, щоб досягти якоїсь невизначеної мети. Велика частина цієї історії, однак, розповідається не словами, а використанням простору та способом пересування людей. Сім'я Кімів часто поміщається в один кадр, незграбно сідаючи на меблі та фурнітуру, щоб усі вони вмістилися. Вони спільний фронт у цій битві. Тим часом родина Паків завжди сидить в окремих кімнатах або з боків кадру. Не дивно, що вони такі слабкі і ними легко маніпулювати. Але будьте обережні: перемог у „Паразитах“ немає. І ніхто не втече безкарними»[9].

Джон Нагент для «Empire» відгукнувся, що «В тему нерівності вписується двозначність усього. Тут немає негідників. Заможна сім'я Паків огидна, але в підсумку приємна — хоча, як уїдливим тоном зазначає матріарх Кім, „вони гарні, тому що багаті“. Бідна сім'я Кімів — брехуни, покидьки та злочинці, та якщо ви схочете розібратися в цьому, технічно — вони лише пробиваються крізь клас чорноробочих… Якщо тут є лиходій, то це капіталізм та ті структури, що змушують людей до принижень, зневіри та голого егоїзму»[10].

Як писав Девід Едельштейн для «Vulture», «В основі „Паразитів“ — найглибший еволюційний страх з усіх — нездатність захистити свою сім'ю. Батьки працюють, щоб врятувати своїх дітей, але втрачають їх, як діти втрачають батьків, а дружини — чоловіків… Хто справжні паразити? Бідні, які прилаштовуються біля багатих, або багаті, які висмоктують всі соки з бідних? Або сама система є паразитом, — та, що черпає собі енергію з бурхливої взаємодії між багатими та бідними? Як і в ще дивнішому „Ми“ Джордана Піла, центральна метафора в'їдається розум. Ми харчуємось одне одним. Кара для верхів піднімається з низів»[11].

• Паразити на сайті IMDb (англ.)
• «Паразити» на HanCinema
• «Паразити» на Korean Movie Database