Парван Драґанов
Парван Драґанов (болг. Първан Драганов Драганов; 4 лютого 1890, Лом — 1 лютого 1945, Софія ) — болгарський офіцер, дипломат і політик. Один із найближчих соратників царя Бориса III, прихильник військового союзу з Німеччиною. Міністр закордонних справ в уряді Івана Багрянова (1944).
| Парван Драґанов | |
|---|---|
| болг. Първан Драганов Драганов | |
| Народження |
4 лютого 1890 Лом, Монтанська область, Болгарія |
| Смерть |
1 лютого 1945 (54 роки) Софія, Болгарія |
| Країна |
 Болгарія |
| Освіта |
Військове училище (Софія) 1909 Військова академія (Німеччина). |
| Звання | полковник |
| Війни / битви | Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Перша світова війна |
| Інше | офіцер, дипломат і політик |
Страчений комуністами 1 лютого 1945.
Біографія
Народився 4 лютого 1890 в місті Лом. Закінчив Військове училище в Софії в 1909, а потім і Військову академію в Німеччині.
Під час Балканських воєн (1912—1913) був командиром батареї 4-ї артилерії, під час Першої світової війни (1915-1918) був командиром 11-го артилерійського полку.
Після закінчення війни служив офіцером при Дворі під час правління царя Бориса III. З 1932 по 1934 був військовим аташе у Берліні. Після повернення до Болгарії деякий час обіймав посаду начальника штабу Четвертої військово-інспекційної області (1934) і керівника відділу навчання в штаб-квартирі армії (1934-1935).
1935 звільнений з армії й деякий час був радником болгарської делегації в Парижі. Також Драґанов займав посаду посла Болгарії у Відні (1936-1938) та Берліні (1938-1942), а також Мадриді (1942-1944). Улітку на короткий час обійняв посаду Міністра закордонних справ в уряді Івана Багрянова (1944).
Після окупації Болгарії сталінськими військами 1944, засуджений до смертної кари так званим Народним судом і страчений 1 лютого 1945, вирок скасований 1996 рішенням № 172 Верховного суду.
Мемуари Драґанова, його документи та фотографії зберігаються в Центральному державному архіві.