Париж горить (фільм)
«Париж горить» (англ. Paris Is Burning) — американський документальний фільм 1990 року, створений режисеркою Дженні Лівінгстон. Прем'єра стрічки відбулася 13 вересня 1990 року на Міжнародному кінофестивалі у Торонто. На Берлінському кінофестивалі 1990 року фільм удостоєно премії «Тедді» за найкращий документальний фільм .
Париж горить | |
---|---|
англ. Paris Is Burning | |
| |
Жанр | документальний |
Режисер | Дженні Лівінгстон |
Продюсер | Дженні Лівінгстон |
Сценарист | Стефан Еліотd |
У головних ролях |
Dorian Coreyd, Pepper LaBeijad, Willi Ninjad, Octavia St. Laurentd, Angie Xtravaganzad, Venus Xtravaganzad і Paris Dupreed |
Оператор | Пол Гібсон |
Дистриб'ютор | Miramax Films |
Тривалість | 78 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1990 |
Дата виходу |
13 вересня 1990 (МКФ у Торонто) 13 березня 1991 (США) |
Кошторис | $500 000[1] |
Касові збори | $3 779 620[1] |
IMDb | ID 0100332 |
Рейтинг | MPAA: • IMDb: |
Офіційний сайт |
У березні 2016 року фільм увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[2][3].
Зміст
Фільми розповідає про життя, кохання та мрії нью-йоркських геїв, темношкірих і латиноамериканських трансвеститів і транссексуалів у 1980-х роках. Самі вони називають себе «дітьми» і сподіваються на толерантність оточення до себе. У них два світи: день, який є світом бідності і дискримінації для продавців, кур'єрів, безробітних або повій, та ніч — світ яскравого шоу з танцями, нарядами і свободою власної гей-культури в нічному клубі, у своїй компанії…
У фільмі знімалися
Андре Крістіан | ||
Доріан Корі | ||
Паріс Дюпре | ||
Пеппер Лабейя | ||
Віллі Нінджа | ||
Сенді Нінджа | ||
Ейлін Форд | ||
Евіс Пендавіс |
Визнання
Нагороди та номінації фільму «Париж горить»[4] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1990 | Міжнародний ЛГБТ-кінофестиваль у Сан-Франциско | Приз глядацьких симпатій | Париж горить | Нагорода | |
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса | Найкращий документальний фільм | Нагорода | |||
1991 | Берлінський міжнародний кінофестиваль | Премія «Тедді» за найкращий документальний фільм | Нагорода | ||
Бостонське товариство кінокритиків | Найкращий документальний фільм | Нагорода | |||
Спільнота кінокритиків Канзас-Сіті | Найкращий документальний фільм | Нагорода | |||
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | Найкращий документальний фільм | Нагорода | |||
Міжнародний кінофестиваль в Сіетлі | Найкращий документальний фільм | Нагорода | |||
Кінофестиваль «Санденс» | Найкращий документальний фільм | Нагорода | |||
1992 | GLAAD Media Awards | Найкращий документальний фільм | Нагорода | ||
Національна спілка кінокритиків США | Найкращий документальний фільм | Нагорода | |||
Примітки
- Paris Is Burning на сайті Box Office Mojo (англ.)
- The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ). 15.06.2016. Процитовано 16.03.2016.
- Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ). 15.03.2016. Процитовано 16.03.2016.
- Нагороди та номінації фільму «Париж горить» на сайті IMDb
Посилання
- Офіційний сайт
- Париж горить на сайті IMDb (англ.) (станом на 21.03.2016)
- Париж горить на сайті Box Office Mojo (англ.)
- Париж горить у соціальній мережі «Facebook»