Паришкура Іван Степанович

Іва́н Степа́нович Паришку́ра (30 січня 1903(19030130), селище Миронівка, Миронівського району, Київської області) — †30 грудня 1982 року) — український селекціонер (горох та люпин), кандидат сільськогосподарських наук, депутат (1939—1941 р.) обласної ради м. Тамбов СРСР, фронтовик, учасник Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр.

Іван Степанович Паришкура
Народився 30 січня 1903(1903-01-30) (118 років)
Миронівка
Громадянство  Україна
Національність українець
Місце проживання Чернігів
Відомий завдяки селекціонер, автор першого вітчизняного сорту люпину, Носовський білонасінний 1953 р.
Alma mater Маслівський інститут селекції та насінництва ім. К. А. Тімірязєва;
Науковий ступінь кандидат сільськогосподарських наук
Військове звання у Велику вітчизняну війну — сержант, командир гармати
Діти син та дві доньки
Нагороди
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

Народився 30 січня 1903 (селище Миронівка, Миронівського району, Київської області) ; українець; батько Паришкура Степан Адамович  — пічник, каменяр; мати Агафія Фелімонівна — домогосподарка, мав сім братів, у всіх була вища освіта та одну сестру; дружина Жиденко Олександра Микитівна (09 березня 1909 р. — 18 березня 2001 р.)  — майстер маслороб; дочка Паришкура Зоя Іванівна (1933-†1990)   — інженер — морського флоту, порт м. Феодосія; син Паришкура Володимир Іванович (17 серпня 1938) — селекціонер  ; дочка Каплюк Світлана Іванівна (17 травня 1940 р.) інженер порошкової металургії м. Київ.

Іван Степанович маючи броню, як депутат обласної ради пішов добровольцем на фронт. Був командиром гармати у звані старшого сержанта. Був комісований, втратив нижню кінцівку вище коліна. Пройшовши лікування та реабілітацію приступив до наукової роботи, селекцією гороху та люпину.

Іван Степанович є автором першого вітчизняного сорту люпину, Носовський білонасінний 1953 р.

Не зважаючи на свій фізичний стан був людиною дуже веселою, любив дітей, мав гарне почуття гумору, часто грав на гармошці. Виховав гарних троє дітей та семеро онуків. Родичався і зі своїми родичами з батьківської родини та родини своєї дружини.

Пішов з життя — 30 грудня 1982 року.

Освіта

Маслівський інститут селекції та насінництва ім. К.А. Тімірязєва.

Нагороди

Наукові досягнення

Автор сортів:

Автор сівалки.

Посилання

Джерела
  • рос. Бойко Е. И. 50 лет работы Черниговской (бывшей Носовской) государственной сельскохозяйственной опытной станции / Е. И. Бойко // 50 лет Черниговской государственной сельскохозяйственной опытной станции / [ред. кол. : К. П. Афендулов, Е. И. Бойко, В. П. Ковинько, В. С. Губернатор]. — К. : Госсельхозиздат УССР, 1963. — С. 5–16.
  • Вергунов В. А. Академік К. К. Гедройц і Україна: невідомі сторінки творчої біографії (1929—1930 рр.) / В А. Вергунов, О. В. Піщенко ; під заг. ред. В. А. Вергунова. — К, 2009. — 36 с. — (Іст.-бібліогр. сер. «Аграрна наука в особах, документах бібліографії» ; кн. 32).
  • рос. Кабаев Н. С. Предисловие / Н. С. Кабаев // Сборник научных трудов за 1944—1951 годы Носовской государственной сельскохозяйственной опытной станции / [ред. кол. : Н. С. Кабаев, А. П. Бржезицкий, Г. А. Тюрменко]. — К. : Госсельхозиздат УССР, 1953. — C. 5–8.
  • 90 років Носівській селекційно-дослідній станції: наук. зб. / уклад. Ф. К. Левченко. — Чернігів: Чернігів ЦНТЕІ, 001. — 178 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.