Тамбов
Тамбо́в — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Тамбовської області, розташоване на річці Цна (басейн Волги), за 480 км від Москви.
місто Тамбов | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Тамбовська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 68401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 68701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1636 року | ||||
Статус міста | 1719 | ||||
Населення | ▼288 414 осіб (2016)[1] | ||||
Площа | 90,89 км² | ||||
Поштовий індекс | 392000 | ||||
Телефонний код | +7 4752 | ||||
Географічні координати: | 52°43′ пн. ш. 41°26′ сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+3 | ||||
Висота над рівнем моря | 160 м | ||||
Водойма | р. Цна | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | city.tambov.gov.ru | ||||
Міський голова | Бобров Олександр Пилипович | ||||
Мапа | |||||
Тамбов Тамбов | |||||
|
Назва
За даними краєзнавців, назва Тамбов походить від слова «тонбов» — «грузьке місце» з мокшанської мови. За московськими даними Тамбов заснований 1636 Стольником, воєводою м. Шацька (тепер місто Рязанської області в Росії) Романом Боборикіним. Історики поволзьких фінів уточнюють: територія під фортецю захоплена московськими військами весною 1636 «навпроти крайнього мордовського села Тонбов». Цей факт визнається фахівцями Тамбовського інституту підвищення кваліфікації працівників освіти.
Історія
Тамбов був заснований 17 квітня 1636 року государевим стольником і Шацьким воєводою Романом Боборикін як опорного пункту Московської держави у мордовських землях, які через відсутність чіткого суверенітету йменувалися Диким Полем. Цілий ряд фортець і фортифікаційних споруд на території західної Мордовії покликаний був захищати кордони Московської держави від претензій Кримського Ханства та Ногайської Орди (держави).
У 1779–1796 року Тамбов був центром Тамбовського намісництва Російської імперії.
З 1796 року Тамбов став губернським центром. Територія Тамбовської губернії включала частину територій сучасних Республіки Мордовія, Ліпецької і Рязанської областей. У Тамбові містилася православна семінарія, яка готувала священиків для проповіді серед мокшанського населення краю. Існує версія, що саме тут здійснено перші переклади мокшанською мовою богослужбових текстів.
З початку XIX століття Тамбовська губернія стає однією з провідних виробників зернових Російської імперії.
Фатального удару по тамбовському селянству завдав терор Радянської влади. З 1918 по 1921 рік Тамбов був епіцентром народного селянського повстання, що було назване більшовиками «антоновщиной» на честь Александра Степановича Антонова, який нібито очолював повстання.
У Тамбові під час примусової евакуації з України перебувала правозахисниця Оксана Мешко (1941). Тут під час бомбардувань загинув її син.
Населення
Зміна чисельності населення Тамбова за роками:
1979 | 1989 | 2002 | 2010 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
294 881 | ▲329 589 | ▼293 658 | ▼280 161 | ▲280 856 | ▲281 834 | ▲284 972 | ▲288 895[2] |
Пам'ятники
- Пам'ятник Тамбовському вовку
- "Вічний вогонь" на Соборній площі[3] (відкрито 9 травня 1970 року)
- Пам'ятник страху лікарів
- Пам'ятник жертвам ядерних катастроф
Особи
- Потоцький Сергій Іванович (1883—1958) — радянський російський композитор
- Ванін Василь Васильович (1898—1951) — радянський актор театру і кіно, театральний режисер, педагог
- Кулєшов Лев Володимирович (1899—1970) — російський радянський актор німого кіно, кінорежисер, сценарист, теоретик кіно.
- Дзержинський Іван Іванович (1909—1978) — російський композитор
У місті Тамбові народилися зокрема видатний математик А. М. Колмогоров, геолог М. М. Соколов, комік Валерій Жидков та живописець Б. М. Ольшанський.
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт мерії міста Тамбова
- Тамбовське повстання 1918—1921 рр. та «раскрестьянивание» Росії 1929—1933гг.
- Тамбовський бібліотечний портал[недоступне посилання з липня 2019]
- Історія в особах — фотографії тамбовцев сер. XIX — сер. XX вв.[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Родовідне древо — тамбовська демографія й генеалогія
- Краевед.ру — «Мій Тамбов», «Записки краєзнавця»