Парк Масандрівського палацу
Парк Маса́ндрівського пала́цу — уславлений парк біля Масандрівського палацу, розпланований наприкінці XIX століття за зразками парків Франції XVII століття.
| Парк Масандрівського палацу | |
|---|---|
|
Категорія МСОП — V (Охоронюваний ландшафт) | |
 Друга тераса регулярного парку в Масандрі, басейн Друга тераса регулярного парку в Масандрі, басейн | |
| 44°32′ пн. ш. 34°17′ сх. д. | |
| Розташування: | АР Крим, Україна |
| Найближче місто: | Масандра |
| Площа: | 44,1 га |
| Заснований: | 1960 |
| Керівна організація: |
Алупкинський музей - заповідник, філія |
| Країна |
 Україна |
  | |
| |
 Парк Масандрівського палацу у Вікісховищі | |
Історія виникнення
На відміну від багатьох садиб і парків Криму, що розташовані на узбережжі, палац і парк Масандри розпланували на гірському схилі вище за всі інші.
Палац почав будувати князь Воронцов Семен Михайлович у 1881 році. Проект розробив архітектор Етьєн Бушар в історичному стилі Франції доби короля Луї XIII, батька короля-сонце. Відповідно до форм палацу був розпланований і парк в стилі ранішнього французького бароко. Князь помер через рік, і будівництво відновили лише у 1889 році для імператора Олександра III, де планували створити резиденцію для перебування влітку. У 1892—1902 роках палац зазнав перебудов і втратив форми суворого замку, отримав галереї, дахи-шатро, різні архітектурні оздоби.
Бічний фасад палацу і парк.jpg.webp)
Сфінкс на першій терасі
Скульптурні оздоби химер на першій терасі
Парк французького бароко
Його розпланували на терасах в формах стриманого французького бароко доби Людовика XIII. Парк має характерну осьову побудову, притаманну паркам французького типу XVII століття, визначні зразки яких дав Андре Ленотр.
- Найменша з терас — перша, що прилягає до палацу. Вона прямокутна і насичена сходинками, балюстрадами, вазами і скульптурами сфінксів з жіночими головами, які полюбляли в парках Франції. Велика кількість скульптур перегукується з рясними оздобами палацу. Пологі сходи ведуть до другої тераси.
- Друга тераса більша за розмірами і прикрашена великим басейном з фонтаном. Водне дзеркало басейну слугує для мерехтливого відтворення рясних оздоб палацу, скульптур першої тераси і значно збагачує бароковий образ парку. Стрижені бічні кущі підсилюють схожість з регулярними садами 17-18 століть.
- Третя тераса — це велика відкрита галявина, що слугує підмурками і переходом, необхідним для розгляду і спостережень вищих терас, насичених архітектурними і скульптурними елементами. Визначною особливістю парку були краєвиди моря, які відкривалися з верхньої тераси і відкритих галерей палацу.
Пейзажна частина парку
Регулярна частина парку гармонійно поєднана з пейзажною частиною, що виникла раніше за 1880-ті роки. Ще у 1822 році колишня володарка ділянки О. Наришкина запросила сюди ландшафтного архітектора Карла Кебаха. Він і розпланував пейзажний парк, використавши місцеву діброву. Пейзажний парк Карла Кебаха зберігся і має площу 42 гектари.
Незважаючи на деякі втрати в період воєн, палацово-парковий ансамбль добре зберігся. Він — філія Алупкинського палацово-паркового музею-заповідника.
Джерела
- Ена В. Г., Твердохлебов И. Т., Шантырь С. П. Южный берег Крыма: Путеводитель. — Симферополь: Бизнес-Информ, 1996. — 303 с — ISBN 5-7707-6225-X.