Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро)

До заснування Катеринослава, у другій половині ХVIII сторіччя, територія сучасного парку належала відставному осавулові колишнього запорозького війська Лазареві Глобі. За словами історика Дмитра Яворницького, колишній козак переїхав до Половиці з Нового Кодака, посадив тут перші дерева, а на березі Дніпра звів водяний млин.

У 1787 починається забудова Катеринослава, і Глоба продає свою землю князю Григорію Потьомкіну, який розпочинає тут будівництво свого палацу. На прилеглій території британський садівник В. Гульд насаджує для князя сад в англійському стилі з екзотичними рослинами, ананасовою та лавровою галереями.

Після смерті Потьомкіна палац швидко занепадає, утім усиллями міської влади сад підтримувався у належному стані. У 1887 сад стає епіцентром святкування сторіччя Катеринослава. До початку ХХ сторіччя Потьомкінський сад залишається улюбленим місцем прогулянок містян.

У 1925 році розпочинається реконструкція парку, що отримав нову назву — парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Колишній Потьомкінський палац було переобладнано на Будинок відпочинку імені Ілліча. У 1935 на східній ділянці парку будується Зелений театр.

Після війни починається нова масштабна реконструкція парку — його територію збільшено за рахунок частини площі Шевченка, відбудовується палац, прокладаються нові алеї, встановлюється чавунна огорожа в стилі ампір. На центральній алеї парку зводиться пам'ятник Сталіну (демонтовано у 1961).

У 1957 році до території парку додається Монастирський острів, з'єднаний із материком пішохідним мостом. У 1959 на центральній алеї острова відкрито новий, найбільший в Україні, пам'ятник Шевченкові (замість старого, спорудженого 1949-го на материковій частині — п'єдестал від нього зберігся до наших днів).

За проєктом Павла Нірінберга у 1977 в парку збудовано літній театр. У 1979 на дніпровських схилах материкової частини парку відкривається ресторан «Маяк», а у 1986 на Монастирському острові починає роботу Дніпропетровський акваріум прісноводних риб. У радянські часи на східній частині острова було обладнано міський пляж, з'єднаний із Соборною горою канатною дорогою (закрита на початку 2000-х).

Храм святителя Миколая, зведений на території парку у 1999 році, став одним із символів Дніпра. У 2006 відбулася реконструкція оглядового майданчика парка, встановлено каскадний фонтан. У 2013 проведено капітальний ремонт пам'ятника Тарасу Шевченку та відкрито фонтан-водоспад «Поріг Ревучий».

Влітку 2017-го у західній частині парку (на місці амфітеатру, знищеного ще під час Другої світової) силами волонтерів зведено публічний простір «Stage: Сцена». Будівництво почалося у червні в рамках фестивалю «Конструкція». До початку осені на «Сцені» відбулися кілька десятків музичних, танцювальних, лекційних та інших заходів.[1]

• 
  Оглядовий майданчик із панорамним видом Дніпра
• 
  Пам'ятник Шевченкові на Монастирському острові
• 
  Вид на фонтан-водоспад «Поріг Ревучий» та Монастирський острів з пішохідного мосту
• 
  Фестиваль на об'єкті "Stage:Сцена"
• 
  Бронзовий лев, улюбленець маленьких дніпрян
• 
  Вигляд головного входу зі сторони парку
• 
  Потьомкінський палац у парку Шевченка, вигляд спереду
• 
  Невелика алея з зеленими насадженнями та лавами
• 
  Підлогові шахи біля пам'ятника
• 
  Дерева обабіч стежки
• 
• 
  Штучний водоспад на березi Днiпра
• 
• 
  Восени коло входу
• 
• 
  Сойка

Монастирський острів: храм і водоспад

• Потьомкінський палац
• Монастирський острів
• Оглядовий майданчик з панорамою Дніпра
• Храм святителя Миколая
• Дніпровський акваріум
• Літній театр
• Фонтан-водоспад «Поріг Ревучий»

• Яворницький Д. І. Дніпрові пороги