Паровозна колонка

Паровозна колонка — пристрій, що використовується для залиття великих обсягів води в паровозний котел чи тендер (на танк-паровозі — в спеціальний бак)[1][2][3]. У багатьох мовах називається «водяним журавлем» (брит. англ. water crane, фр. grue à eau, grue hydraulique, пол. żuraw wodny, нім. Wasserkran) чи «водяною колонкою» (амер. англ. water column[4], італ. colonna idraulica). Оскільки паровози споживають велику кількість води, паровозні колонки були життєво необхідною частиною обладнання залізничної станції, часто розташовуючись у кінці платформи, що уможливлювало заправлення водою під час зупинки.

Паровозна колонка в Штютцербаху, Німеччина
Паровозна колонка в Кладно, Чехія

Будова

Як правило, паровозна колонка складається з вертикальної сталевої труби 20-30 см у діаметрі з приєднаною у верхній частині обертовою горизонтальною[5]. Горизонтальна частина в неробочому положенні зазвичай розташовується паралельно колії[6]. Подача води здійснюється зі швидкістю приблизно 10 м³ на хвилину.

Водопостачання

У горбистій місцевості можливе постачання води до колонок самопливом із ставків, утворених загаченням річок[7]. У більш рівнинній місцевості цей спосіб не завжди застосовний, тому для подачі води використовується бак, розташований біля колонки. Об'єм бака може бути від 190 кубометрів до 757 кубометрів[5]. У деяких випадках воду можуть подавати з криниць[8].

Залежно від якості постачаної води, вона може потребувати хімічної обробки для усунення жорсткості, яка спричиняє утворення накипу на стінках паровозного котла[5]. Накип на теплопереносних поверхнях погіршує передачу тепла від металу до води[9].

Примітки
  1. US patent 709376, John W. Thomas, Jr., "Stand-pipe for railway uses", issued 1902-09-16
  2. US patent 847494, James F. Murphy, "Railway stand-pipe", issued 1907-03-19
  3. US patent 958504, Patrick Henry Knight, "Stand-pipe for railway water-supply", issued 1910-05-17
  4. Railway and Locomotive Historical Society, Marietta, GA (2008). «The Railroad Station Water Column.» Railway and Locomotive Historical Society Quarterly, Vol. 28, No. 4 — Vol. 29, No 1. p.6.
  5. Tratman, Edward Ernest Russell (1901). Chapter 11. Water and Coaling Stations and Other Track Accessories. Railway Track and Track Work (вид. 2nd). New York, New York: Engineering News Publishing Company. OCLC 2030207.
  6. Webb, Walter Loring (1917). Railroad Construction, Theory and Practice (вид. 6th). New York, New York: John Wiley & Sons, Inc. с. 376–377.
  7. Cleemann, Thomas M. (1880). The Railroad Engineer's Practice. New York, New York: George H. Frost, Publisher. с. 71–73. OCLC 70728043.
  8. Guppy, B. W. (January–December 1919). A Technical Description of the British Light Railways in France. Professional Memoirs of the Corps of Engineers, United States Army, and the Engineer Department at Large 11: 185–216.
  9. Wrinn, Jim (January 2012). What's in the water?. Trains (Waukesha, Wisconsin: Kalmbach Publishing Company): 64. ISSN 0041-0934. OCLC 1642109.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.