Партія Баварії
Партія Баварії (нім. Bayernpartei) — сепаратистська політична партія на півдні Німеччини у землі Баварія, заснована 28 жовтня 1946 року. Мета партії — створення незалежної Баварії, яка б входила до складу Європейського Союзу. Разом із Християнсько-соціальним союзом партію можна розглядати як спадкоємицю Баварської народної партії, яка існувала до Другої світової війни.
 | |
| Країна |
 Німеччина |
| Голова партії | Флоріян Вебер |
| Дата заснування | 28 жовтня 1946 |
| Штаб-квартира | Мюнхен, Баварія |
| Ідеологія |
Баварський націоналізм консерватизм |
| Союзники та блоки | Європейський вільний альянс |
| Кількість членів | 6000 (серпень 2021)[1] |
| Офіційний сайт | www.bayernpartei.de |
Історія
Партія домоглася певних успіхів на виборах в кінці 1940-х і 1950-х років: 20,9 % голосів на виборах 1949 року і 17 місць в німецькому бундестазі та в 1950 році, коли вона отримала 17,9 % голосів і 39 місць у парламенті Баварії, де 1954 року партія разом із баварськими філіями Соціал-демократичної партії та Вільної демократичної партії утворили коаліцію. Через це Християнсько-соціальний союз був відсутнім в органах влади протягом трьох років. Але пізніше Партія Баварії швидко втратила велику кількість своїх виборців. Востаннє представники партії були обрані до парламенту Баварії 1962 року.
2008 року на місцевих виборах партія отримала 38 місць у ландтазі Баварії. За партію голосували здебільшого виборці з Верхньої Баварії. Також партія отримала 1 з 80 місць у міській раді Мюнхена (після 42 років відсутності представництва в парламенті).
Керівництво
Станом на жовтень 2021 року головою партії є Флоріян Вебер (родом з Реґенсбурґу, Верхній Пфальц)
| Голова | Флоріян Вебер |
| Заступники голови | Петер Фендт, Уве Гартманн, Томас Гюммель, Річард Прьоґль |
| Казначей | Мартін Прьоґль |
| Менеджер | Ганс Еберль |
| Генеральний секретар | Губерт Дорн |
| Секретар | Георг Вайсс |
| Голова комітету партії | Андреас Сеттель |
| Пресаташе | Річард Шьопс |
Результати з 1949 року
.JPG.webp)
| Рік | Вибори до ландтаґу |
Вибори до бундестаґу |
Вибори до Європарламенту |
|---|---|---|---|
| 2021 | 0.4% | ||
| 2019 | 0.9% | ||
| 2018 | 1.7% | ||
| 2017 | 0.8% | ||
| 2014 | 1.3% | ||
| 2013 | 2.1% | 0.9% | |
| 2009 | 0,7 % | 1,0 % | |
| 2008 | 1,1 % | ||
| 2005 | 0,5 % | ||
| 2004 | 1,0 % | ||
| 2003 | 0,8 % | ||
| 2002 | 0,1 % | ||
| 1999 | 0,4 % | ||
| 1998 | 0,7 % | 0,4 % | |
| 1994 | 1,0 % | 0,6 % | 1,6 % |
| 1990 | 0,8 % | 0,5 % | |
| 1989 | 0,8 % | ||
| 1987 | 0,4 % | ||
| 1986 | 0,6 % | ||
| 1984 | 0,6 % | ||
| 1982 | 0,5 % | ||
| 1978 | 0,4 % | ||
| 1974 | 0,8 % | ||
| 1970 | 1,3 % | ||
| 1969 | 0,9 % | ||
| 1966 | 3,4 % | ||
| 1962 | 4,8 % | ||
| 1958 | 8,1 % | ||
| 1957 | 3,2 %1 | ||
| 1954 | 13,2 % | ||
| 1953 | 9,2 % | ||
| 1950 | 17,9 % | ||
| 1949 | 20,9 % |
Література
- Ilse Unger: Die Bayernpartei. Geschichte und Struktur 1945—1957. Dt. Verl.-Anst., Stuttgart 1979, ISBN 3-486-53291-X
- Alf Mintzel: Die Bayernpartei. In: Richard Stöss (Hrsg.): Parteien-Handbuch, Band 2. Westdeutscher Verlag, Opladen 1986 (1983), S. 395—489, ISBN 3-531-11838-2
- Bernhard Taubenberger: Licht übers Land, Die bayerische Viererkoalition 1954—1957. Buchendorfer-Verlag, München 2002, ISBN 3-934036-89-9
- Andreas Eichmüller: Der Jagerwiggerl: Ludwig Volkholz; Förster, Politiker, Volksheld. Mittelbayerische Dr.- und Verl.-Ges., Regensburg 1997, ISBN 3-931904-11-3
- Konstanze Wolf: CSU und Bayernpartei — Ein besonderes Konkurrenzverhältnis. Verl. Wiss. und Politik, Köln 1984, ISBN 3-8046-8606-0
- Peter Fendt: Visionen für ein freies Bayern. Schnitzer, Marktoberdorf 2003
- Christoph Walther: Jakob Fischbacher und die Bayernpartei.. Herbert Utz Verlag, München 2005, ISBN 978-3-8316-0406-7
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Партія Баварії
- Офіційний вебсайт партії (нім.)
- Bildung, Bundeszentrale für politische. Bayernpartei (BP) - bpb. bpb.de.