Парфеній Сопковський
Парфеній Сопковський (світське ім’я - Павло Васильович Сопковський; *6 грудня 1717, Мотовилівка - †7 березня 1795, Смоленськ) – український релігійний та освітній діяч в добу Гетьманщини, єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, єпископ Смоленський і Дорогобузький. Ректор Новгородської духовної семінарії.
| Парфеній Сопковський | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Народився |
17 грудня 1717 Київ, Київська провінція, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер |
18 березня 1795 (77 років) Смоленськ, Російська імперія |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія (1659—1817) |
| Посада | єпископ |
| Конфесія | православ'я |
Біографія
Народився в 1717 році в містечку Мотовилівка під Києвом. Навчався в Києво-Могилянській академії, де розпочинав й викладацьку діяльність.
1744 емігрує на Московщину, де призначений викладачем в Новгородську духовну семінарію.
1749 пострижений у ченці. З 1750 - префект Новгородської духовної семінарії. 18 лютого 1756 зведений у сан архімандрита Антонієвого монастиря та призначено ректором Новгородської духовної семінарії. 23 квітня 1758 переміщений до Хутинського Спасо-Варлаамового монастиря.
Архієрей
6 листопада 1759 хіротонізований на єпископа Кексгольмського і Ладозького, вікарія Новгородської єпархії, із зберженням посади настоятеля Хутинського монастиря.
7 березня 1761 призначений єпископом Смоленським і Дорогобужським.
Єпископ Парфеній відрізнявся особливою любов'ю до храмобудівництва. Майже всі смоленські храми побудовані в часи його управління, зокрема, Одигитрієвський, Хрестовоздвиженський, Богоявленський собор та інші. Він влаштував кам'яний архієрейський будинок і церкви в заміських будинках.
Помер 7 березня 1795. Похований в Успенському соборі, біля західних дверей.
Посилання
- Парфений, епископ Смоленский и Дорогобужский[недоступне посилання з квітня 2019]
- ЭСБЕ/Парфений (Сопковский) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)