Пасмо

Па́смо — термін, що має кілька значень:

Пасмо (пові́смо, прядка, сталка) — пучок, жмут волосся, зокрема патлатого[1]
- Пасмо льону — хвороба льону, збудником якого є гриб Mycosphaerella linicola.
Пасмо (пові́смо, прядка, розм. сталка, сталька) — окрема нитка в мотузці (великі пасма морських тросів ще називають стренгами).
Пасмо (пові́смо) — довга лінія, довгі або переплутані лінії, смуги чого-небудь[1]
Пасмо — витягнуті, відносно невеликої висоти форми рельєфу[1]. Розрізняють пасма пагорбів, гір[2].
- Гірське пасмо, пасмо гір — витягнуте узвишшя, вервечка гір.
- Горбисте пасмо, пасмо пагорбів — витягнуте узвишшя, ряд горбів і пагорбів.
Пасмо (пові́смо) — певна кількість ниток, пряжі[1]
Пасмо (пові́смо) — старовинна міра кількості пряжі. 1 пасмо дорівнювало 10 чисницям = 30 ниткам. 10 пасом складали десяток, 20 — півміток, а 40-50 пасом — міток[1]. Оскільки довжина одної чисниці складала 4-5 аршинів (3-3,5 м)[3], то одне пасмо мало дорівнювати 30-35 м.
Скандинавське пасмо — короткі літературні твори, записані в Ісландії в XIII—XIV століттях давньоскандинавською мовою.

Джерела

Пасмо // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Оліферов А. М. Пасма // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — С. 14. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Посилання

Пасмо // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1309. — 1000 екз.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[СУМ-1] Пасмо // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[ГЕУ-2] Оліферов А. М. Пасма // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — С. 14. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.

[3] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.