Пасмо

Па́смо — термін, що має кілька значень:

  • Пасмо (пові́смо, прядка, сталка) — пучок, жмут волосся, зокрема патлатого[1]
    • Пасмо льону — хвороба льону, збудником якого є гриб Mycosphaerella linicola.
  • Пасмо (пові́смо, прядка, розм. сталка, сталька) — окрема нитка в мотузці (великі пасма морських тросів ще називають стренгами).
  • Пасмо (пові́смо) — довга лінія, довгі або переплутані лінії, смуги чого-небудь[1]
  • Пасмо — витягнуті, відносно невеликої висоти форми рельєфу[1]. Розрізняють пасма пагорбів, гір[2].
    • Гірське пасмо, пасмо гір — витягнуте узвишшя, вервечка гір.
    • Горбисте пасмо, пасмо пагорбів — витягнуте узвишшя, ряд горбів і пагорбів.
  • Пасмо (пові́смо) — певна кількість ниток, пряжі[1]
  • Пасмо (пові́смо) — старовинна міра кількості пряжі. 1 пасмо дорівнювало 10 чисницям = 30 ниткам. 10 пасом складали десяток, 20 півміток, а 40-50 пасом міток[1]. Оскільки довжина одної чисниці складала 4-5 аршинів (3-3,5 м)[3], то одне пасмо мало дорівнювати 30-35 м.
  • Скандинавське пасмо — короткі літературні твори, записані в Ісландії в XIII—XIV століттях давньоскандинавською мовою.

Джерела

  1. Пасмо // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Оліферов А. М. Пасма // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П  Я. — С. 14. — 480 с. 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У  Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.