Пасхавер Борис Йосипович
| Борис Йосипович Пасхавер | |
|---|---|
| Народився |
11 лютого 1938
Київ |
| Помер | 9 липня 2019 (81 рік) |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | економіст |
| Alma mater | Київський інститут народного господарства |
| Галузь | економіка |
| Заклад | Інститут економіки та прогнозування НАН України |
| Звання | професор (2005) |
| Ступінь | доктор економічних наук (1983) |
| Відомий завдяки: | академік НААН України (2007) |
| Батько | Йосип Саулович |
| Мати | Ганна Юхимівна |
| У шлюбі з | Тетяна Палій |
| Діти | син Дмитро |
| Нагороди |
 (1987), Премія НАН України ім. М. І. Туган-Барановського (1997) |
Борис Йосипович Пасхавер (нар. 11 лютого 1938 — пом. 9 липня 2019 Київ) — український вчений-економіст, професор, дійсний член Національної академії аграрних наук України (2007). Лауреат Премії НАН України імені М. І. Туган-Барановського (1997)
Загальні відомості
Борис Йосипович Пасхавер народився 11 лютого 1938 у м. Києві.
У 1955—1959 навчався в Київському інституті народного господарства на факультеті економіки сільського господарства, після завершення якого почав працювати в Статистичному управлінні Київської області (відділ сільського господарства).
У 1962—1964 навчався в аспірантурі Московського економіко-статистичного інституту (кафедра сільськогосподарської статистики). Там же у 1965 захистив кандидатську дисертацію на тему «Статистико-економічний аналіз інтенсифікації сільського господарства».
З 1965 працював в Інституті економіки НАН України, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу. У 1983 в цьому Інституті захистив докторську дисертацію на тему: «Проблеми регулювання рентних відносин у сільському господарстві».
З 2005 працює головним науковим співробітником Інституту економіки та прогнозування НАН України.
У 2005 Борису Йосиповичу присвоєно вчене звання професора. У 1995 обраний членом-кореспондентом НААН України, а з 22.11.2007 є дійсним членом НААН України.
Нагороди
Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1987).
Наукові напрямки
Вчений відомий своїм вагомим внеском у розвиток актуальних напрямів агроекономічної науки. Він є автором 150 наукових праць, з яких 2 індивідуальні та 15 колективних монографій. Під його науковим керівництвом підготовлено 3 доктори і 5 кандидатів наук.