Пасічник Леонід Іванович

Леонід Іванович Пасічник (нар. 15 березня 1970 року, Ворошиловград, Українська РСР) — колишній співробітник СБУ, український колабораціоніст з Росією. Ватажок терористичного угруповання «Луганська народна республіка» з листопада 2017 року, де він змістив Ігоря Плотницького.

Леонід Пасічник
рос. Леонид Иванович Пасечник
Леонід Пасічник
«Глава» ЛНР
Нині на посаді
На посаді з 21 листопада 2018
Прем'єр-міністр Сергій Козлов
Попередник Ігор Плотницький
«Міністр державної безпеки» ЛНР
9 жовтня 2014  24 листопада 2017
Прем'єр-міністр Геннадій Ципкалов
Сергій Козлов
Попередник посада заснована
Наступник Анатолій Антонов
Начальник Стахановського міжрайонного відділу СБУ
2010  2014
Президент Віктор Янукович
Народився 15 березня 1970(1970-03-15) (51 рік)
Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик, військовослужбовець
Країна Україна, Україна і Луганська область
Освіта Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії О. О. Єпішева
Політична партія Спокій Луганщиніd
Звання
«генерал-майор» ЛНР
Нагороди
Медаль «За військову службу Україні»
glava-lnr.info

Медіафайли у Вікісховищі

З 9 жовтня 2014 року очолював спецслужбу — міністерство держбезпеки ЛНР. З 1993 по 2013 роки працював в СБУ, залишив службу у званні полковник. Після переходу на сторону проросійських сил отримав «звання» генерал-майор[1].

Життєпис

Батько ― Іван Сергійович Пасічник, співробітник міліції, 26 років пропрацював в органах ОБХСС СРСР. 1975-го його сім'я переїхала жити до Магадану.

Закінчив Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку.

З 1993 року — співробітник СБУ, мав звання підполковник.

Був начальником підрозділу з боротьби з контрабандою головного відділу «К» Управління СБУ в Луганської області. Став відомий завдяки затриманню 15 серпня 2006 року великої партії контрабанди на КПП «Ізварине» (1,94 млн $ та 7,243 млн рос. рублів).

2007 — отримав медаль «За військову службу Україні».

2010—2014 — начальник Стаханівського міжрайонного відділу СБУ України.

У грудні 2013 року, після початку Революції гідності, звільнився з СБУ у званні полковника. З початком Російсько-української війни перейшов на бік сепаратистів.

З 9 жовтня 2014 — «міністр державної безпеки» ЛНР.[2]

2015 — між Пасічником та Плотницьким почалося протистояння.

У жовтні 2015 року інший лідер терористів Плотницький відсторонив Пасічника від виконання обов'язків за ініційованого ним розслідування про махінації щодо «міністра палива, енергетики та вугільної промисловості» Дмитра Ляміна. Потім обох було поновлено на посадах. У березні 2016 року ЗМІ повідомляли, що між Пасічником і Плотницьким назрів серйозний конфлікт, пов'язаний з поставками в "республіку" палива.

У серпні 2016 року Плотницький звинуватив «спецслужби» ЛНР у бездіяльності після замаху на нього, коли його було важко поранено в результаті підриву його автомобіля.

24 листопада 2017 року — виконувач обов'язків «голови» ЛНР після виходу Плотницького у відставку. Заявив про прихильність угод, підписаних на переговорах у Мінську.[3]

З листопада 2018 року «глава» ЛНР.

Кримінальні справи

Розшукується СБУ за ст. 109, ч. 1 ККУ — «за дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій». Фігурує у списках «Миротворця».

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.