Паула Весселі

Паула Весселі
нім. Paula Wessely
Ім'я при народженні	Па́ула Анна Марія Ве́сселі (нім. Paula Anna Maria Wessely)
Дата народження	20 січня 1907
Місце народження	Відень, Австро-Угорщина
Дата смерті	11 травня 2000 (93 роки)
Місце смерті	Відень , Австрія
Поховання	Грінцинзький цвинтарd
Громадянство	Австрія
Професія	акторка, продюсер
Роки активності	1924—1987
Чоловік	Аттіла Гьорбіґер
Діти	Christiane Hörbigerd, Elisabeth Orthd і Maresa Hörbigerd
IMDb	ID 0921839
Нагороди та премії
Великий срібний почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»	Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво»
	Кубок Вольпі (1935)
	Паула Весселі у Вікісховищі

Па́ула Анна Марія Ве́сселі (нім. Paula Wessely; нар. 20 січня 1907, Відень, Австро-Угорщина — пом. 11 травня 2000, Відень, Австрія) — австрійська акторка театру і кіно, кінопродюсер.

Біографія

Паула Анна Марія Весселі народилася 20 січня 1907 року в сім'ї віденського м'ясника Карла Весселі, його старша сестра Жозефіна, тітка Паули, була зіркою віденського Бурґтеатру, але несподівано померла у віці 27 років. У гримувальній Паули Весселі завжди стояв портрет Жозефіни Весселі. Мати Паули Ханна захоплювалася в юності хореографією, але за наполяганням брата-вчителя відмовилася від роботи в кордебалеті.

Дебют Паули відбувся 18 травня 1922 року на шкільному благодійному вечорі, де вона виступила в ролі Агнеси в одноактній п'єсі «Фріцхен» Германа Зудермана. У 1922 році Паулу Весселі було прийнято до Державної академії музики й виконавського мистецтва. Після закінчення академії Весселі відвідувала семінари Макса Рейнгардта.

У 1924 році Весселі вперше вийшла на сцену віденського Фолькстеатру, де служила до 1926 року і була задіяна переважно в ролях служниць. Восени 1926 року Весселі отримала запрошення від Леопольда Крамера в Німецький театр у Празі, де її партнером по сцені став Аттіла Гьорбіґер. Через рік, у 1927 році, Весселі повернулася на роботу у віденський Фолькстеатр до Рудольфу Беєра.

З 1929 року Весселі з майбутнім чоловіком Аттілою Гьорбіґером була зайнята в постановках Макса Рейнгардта в Театрі у Йозефштадті. Її супутником життя в цей час був актор Ганс Ярай, з яким вона познайомилася у Фолькстеатрі. У 1930 році Весселі вперше взяла участь в Зальцбурзькому фестивалі в престижній постановці Рейнхардта — в ролі Луїзи в «Підступності і коханні» за Ф. Шиллером. З 1932 року Паула Весселі працювала у Рейнгардта в Німецькому театрі в Берліні.

Могила Паули Весселі і Аттіли Гьорбіґера на Грінцинзькому цвинтарі у Відні

Справжній успіх прийшов до Весселі 17 вересня 1932 року завдяки ролі Рози Бернд за Г. Гауптманом у постановці Карлгайнца Мартіна. За цією творчою удачею була головна роль в опереті «Сіссі» Фріца Крейслера, для якої вона брала уроки вокалу.

Після численних невдалих проб в кіно Паулі Вессели дісталася роль у фільмі «Маскарад» за участю Адольфа Вольбрюка. 22 вересня 1934 року Паула Весселі отримала запрошення на прийом у Гітлера. У 1935 році Весселі знялася у стрічці «Епізод», за яку отримала Кубок Вольпі Венеційського кінофестивалю. У тому ж році вона заснувала власну продюсерську компанію Vienna-Film Ges. m. b. H., яка після аншлюсу була ліквідована через неарійське походження її компаньйонів. За участь у пропагандистській продукції Третього Рейху, в тому числі у фільмах, знятих на Wien-Film і UFA, особливо, за «Повернення додому» (1941), Паула Весселі піддавалася згодом різкій критиці і неодноразово висловлювала своє співчуття з приводу своєї участі у цьому фільмі.

23 листопада 1935 року у віденській ратуші відбулася церемонія одруження Паули Весселі з актором Аттілою Гьорбіґером. Подружжя придбало будинок в Грінцингу, наступного року у них народилася донька Елізабет, у 1938 році — донька Крістіана, а в 1945 році — донька Мареса. Сім'я жила в достатку, і Паула не залишала роботи в кіно і театрі.

Після війни Весселі отримала заборону на виступи від американської окупаційної влади і працювала у французькій зоні окупації в інсбрукському земельному театрі. Восени 1946 року Паула Весселі піддавалася численним допитам і пережила серйозну кризу, цей період її життя знайшов відображення в п'єсі Ельфріде Єлінек «Бурґтеатр». Паула Вессели продовжувала акторську кар'єру аж до кінця 1980-х років, останні роки життя провела на самоті у своєму будинку.

Померла Паула Весселі 11 травня 2000 у Відні від бронхіту у віці 93-х років. Похована у Відні на Грінцинзькому цвинтарі.

Фільмографія (вибіркова)

Акторка


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1934	ф	Маскарад	Maskerade	Леопольдіна Дур
1934	ф	Так закінчилося кохання	So endete eine Liebe	велика герцогиня Марія-Луїза
1935	ф	Епізод	Episode	Валері Гартнер
1936	ф	Урожай	Ernte	Юліка
1937	ф	Великі безумства	Die ganz großen Torheiten	Тереза Брандль
1938	ф	Дзеркало життя	Spiegel des Lebens	Йоганна «Ханна» Карфрайт
1939	ф	Помилка дипломата	Maria Ilona	марія Ілона фон Волкерсдорф
1940	ф	На все життя	Ein Leben lang	Агнес Зітала
1941	ф	Повернення додому	Heimkehr	Марія Томас
1943	ф	Пізнє кохання	Späte Liebe	Софі фон Анґерспанґ
1943	ф	Розумна Маріанна	Die kluge Marianne	Маріанна
1944	ф	Серце повинне мовчати	Das Herz muß schweigen	Максиміліана Фрей
1948	ф	Віденська кавалькада	Der Engel mit der Posaune	Генріетта Штейн
1949	ф	Бродяга	Vagabunden	доктор Елізабет Камма
1950	ф	Кордула	Cordula	Кордула
1951	ф	Марія Терезія	Maria Theresia	Марія Терезія
1953	ф	Я і моя дружина	Ich und meine Frau	Софі Наґльмюллер
1954	ф	Світло любові	Das Licht der Liebe	Кіте Зеллер
1954	ф	Шлях у минуле	Weg in die Vergangenheit	Габріель Гартнер
1955	ф	Володарка Золотої Корони	Die Wirtin zur Goldenen Krone	принцеса Піа Марія / Марія Ліндер
1957	ф	Неповнолітня	Noch minderjährig	Луїза Готшальк
1957	ф	На відміну від нас з вами	Anders als du und ich	Кріста Тйшманн
1959	ф	Неповноцінний шлюб	Die unvollkommene Ehe	фрау доктор Вініфред Лерт
1960	тф	Далека країна	Das weite Land	Дженія
1961	ф	Ім'ярек	Jedermann	Glaube
1964	тф	Жінка не має значення	Eine Frau ohne Bedeutung	місіс Арбутнот
1978	тф	Великий короп Фердинанд та інші різдвяні історії	Der große Karpfen Ferdinand und andere Weihnachtsgeschichten	фрау Шумахер, вдова

Продюсер

Рік	Фільм	Оригінальна назва	Режисер	Примітки
1938	Дзеркало життя	Spiegel des Lebens	Геза фон Больварі	виконавчий продюсер
1950	Кордула	Cordula	Густав Учицкі
1951	Марія Терезія	Maria Theresia	Еміль Е. Рейнерт
1954	Світло любові	Das Licht der Liebe	Роберт А. Штеммле	виконавчий продюсер, в титрах не зазначена
1954	Шлях у минуле	Weg in die Vergangenheit	Карл Гартль
1955	Володарка Золотої Корони	Die Wirtin zur Goldenen Krone	Тео Лінген	виконавчий продюсер
1956	Кохання, яке втрачає голову	Liebe, die den Kopf verliert	Томас Енгель
1957	Неповнолітня	Noch minderjährig	Георг Тресслер
1959	Неповноцінний шлюб	Die unvollkommene Ehe	Роберт А. Штеммле	виконавчий продюсер

Визнання

Нагороди та номінації Паули Весселі[1]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Венеційський кінофестиваль
1935	Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль	Епізод	Нагорода
Deutscher Filmpreis
1984	Почесна нагорода — за видатний особистий внесок в німецький кінематограф протягом багатьох років		Нагорода

Примітки

Нагороди та номінації Паули Весселі на сайті IMDb(англ.)

Бібліографія

Elisabeth Orth: Märchen ihres Lebens. Meine Eltern Paula Wessely und Attila Hörbiger. Molden, Wien 1975, ISBN 3-217-05032-0.
André Müller: Entblößungen. Goldmann, München 1979, ISBN 3-442-03887-1.
Edda Fuhrich u. Gisela Prossnitz (Hg.): Paula Wessely, Attila Hörbiger. Ihr Leben — ihr Spiel. Eine Dokumentation. Langen Müller, München 1985, ISBN 3-7844-2035-4.
Maria Steiner: Paula Wessely. Die verdrängten Jahre. Verlag für Gesellschaftskritik, Wien 1996, ISBN 3-85115-224-7.
Georg Markus: Die Hörbigers. Biografie einer Familie. Amalthea Verlag, Wien 2006, ISBN 3-850-02565-9.

Посилання

Паула Весселі на сайті Find a Grave (англ.)
Паула Весселі на сайті Filmportal.de(нім.)(англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Нагороди та номінації Паули Весселі на сайті IMDb(англ.)