Пауль фон Гінце

З 1903 року морський аташе, з 1908 року — військовий уповноважений в Петербурзі. Протягом 1911 — 1918 років обіймав пост посла послідовно в Мексиці, Пекіні та Христианії. З 9 липня до початку жовтня 1918 року був міністром закордонних справ Німеччини, змінивши на цій посаді Ріхарда фон Кюльмана. Коли, в умовах воєнного розгрому і наростаючого революційного руху, німецька імперія була змушена відмовитися від влади військової диктатури, яку підтримував Гінце, і утворити уряд з лібералів і соціал-демократів (більшості), Пауль Гінце пішов у відставку. Деякий час він ще залишався в головній ставці німецької армії і увійшов до складу делегації, яка поїхала на фронт для переговорів про перемир'я, але після листопадової революції 1918 року відійшов від державних справ.

• Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 2: H–O. Biblio Verlag. — Osnabrück 1989 — ISBN 3-7648-1499-3. — S. 99–101.
• Hans Wolfram von Hentig: Hintze, Paul von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). — Band 9, Duncker & Humblot, Berlin 1972 — ISBN 3-428-00190-7 — S. 196.
• Johannes Hürter (Hrsg.): Paul von Hintze: Marineoffizier, Diplomat, Staatssekretär. Dokumente einer Karriere zwischen Militär und Politik. 1903–1918. Boldt im Oldenbourg-Verlag. München 1998 — ISBN 3-486-56278-9.
• Gustav Graf von Lambsdorff: Die Militärbevollmächtigten Kaiser Wilhelms II. am Zarenhofe — Schlieffen-Verlag — Berlin, 1937.

• Гинце, Пауль^{[недоступне посилання з вересня 2019]} (рос.)