Пашков Володимир Васильович

Народився в с. Поріччя Уссурійського краю в Росії. У 1974—1976 проходив службу в Радянській армії. 1983 року закінчив філософський факультет Ленінградського університету. У лютому 1990 року захистив кандидатську дисертацію на філософському факультеті МДУ. Працював на кафедрі філософії Індустріального інституту та Інституту економіки та інформаційних технологій у Запоріжжі.

2001 року очолив Запорізьке регіональне відділення «Російського філософського товариства».

З 2001 по 2006 роки був начальником відділу зв'язків з громадськістю «Мотор Січ».[1]

28 лютого 2013 року захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук із спеціальності – «Філософські науки».

Здобув ступінь доктора історичних наук, але 24 лютого 2016 року був позбавлений цього звання після того, як виявилось, що докторська робота частково скопійована з наукової роботи науковця Світлани Степанової.[2] Сам Пашков на розгляд справи про плагіат не приходив.

Працював ректором Запорізького обласного інституту післядипломної освіти. Пашкова з цієї посади кілька разів пропонували звільнити, але він блокував роботу комісії з перевірки, тож остаточно прав керування навчальним закладом його було позбавлено 5 жовтня 2016-го у зв'язку з закінченням п'ятилітнього терміну його контракту.[3][4]

З 2010 року депутат Запорізької обласної ради 6-го скликання за списком Партії регіонів, член комісії з питань законності, боротьби з корупцією, регламенту, депутатської діяльності та депутатської етики, прав людини, інформації та свободи слова.[5]

У 2006—2010 рр. — депутат Запорізької обласної ради 5-го скликання (за списком Партії регіонів), член Президії, голова постійної комісії з питань прав людини, інформації та свободи слова, заступник голови фракції Партії регіонів.

Багаторазово очолював проросійські організації, що пропагували «цінності руського світу», готуючи ідеологічне підґрунтя внутрішнього сепаратизму.[6]

У 1999 році створив та був обраний головою відділення ВГО «Руський рух України» (рос. Русское движение Украины) в Запорізькій області. У 2001 році очолив обласну організацію політичної партії «За Русь єдину», пізніше перетворену в партію Руський Блок, діяльність якої 2013 року була заборонена.[7]

У 2004 році в Москві на I-му Форумі лідерів молодіжних організацій російських співвітчизників був обраний головою Правління Міжнародної асоціації молодіжних організацій російських співвітчизників (МАМОРС). Є членом президії Міжнародної Ради російських співвітчизників (МСРС), членом Ради Собору народів Білорусі, Росії, України, головою Запорізької регіональної організації Собору.

З 2009 року співголова Верховної ради Всеукраїнської громадської організації «Російська співдружність».

• 2006 — Національним комітетом громадських нагород РФ нагороджений орденом Петра Великого I ступеня,
• 2007 — орден Ломоносова.
• 2007 — орден УПЦ МП великомученика Георгія Побідоносця.
• 2010 — медаль «за заслуги перед Запоріжжям»
• 2013 — орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня.