Педагогічні і науково-педагогічні працівники вишів

Педагогі́чні і науко́во-педагогі́чні працівники́ ви́шів

Визначення

Педагогічні працівники — особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти першого і другого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю. Крім того, статтею 24 Закону України "Про загальну середню освіту " зазначено, що: Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладах вищої освіти системи загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників зазначений у Постанові Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963.

Науково-педагогічні працівники — особи, які за основним місцем роботи в закладах вищої освіти третього і четвертого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю.

Наукова та науково-технічна діяльність науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти третього і четвертого рівнів акредитації регулюється Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977—2012).

Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на:

захист професійної честі, гідності;
вибір форм, методів, засобів навчання, педагогічну ініціативу;
індивідуальну педагогічну діяльність;
участь у громадському самоврядуванні;
підвищення кваліфікації, перепідготовку, вибір змісту, програм, форм навчання, закладів, установ організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку.

Водночас вони зобов'язані:

постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
забезпечувати умови для засвоєння вихованцями, учнями, студентами, слухачами навчальних програм стосовно обов'язкових вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти, сприяти розвиткові здібностей учасників навчально-виховного процесу;
настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;
виховувати в дітей та молоді повагу до батьків, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного і соціального устрою, дбайливе ставлення де природного середовища країни;
готувати учнів та студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
додержуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента;
захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків інших шкідливих звичок.

Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам

Основний зміст сучасних гарантій держави педагогічним і науково-педагогічним працівникам визначено статтею 57 Закону України «Про освіту». Держава гарантує педагогічним і науково-педагогічним працівникам:

належні умови праці та медичне обслуговування;
оплату підвищення кваліфікації;
правовий, соціальний, професійний захист;
диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій,
встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання;
виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов'язків;
виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво, реконструкцію чи придбання житла або надання службового житла тощо. [1]

Стаття 59 Закону України «Про вищу освіту» конкретизує мінімальний рівень доплати науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти, встановлюючи їх у розмірах:

за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук – відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу,
за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу.

Визначено, що заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.[2]

Основні посади педагогічних і науково-педагогічних працівників

Посади педагогічних і науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи з повною вищою освітою, які пройшли спеціальну педагогічну підготовку.

Основними посадами педагогічних працівників закладів вищої освіти першого і другого рівнів акредитації є:

викладач;
старший викладач;
голова предметної (циклової) комісії;
завідувач відділення;
заступник директора;
директор.

Основними посадами науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти третього і четвертого рівнів акредитації є:

асистент;
викладач;
старший викладач;
директор бібліотеки;
науковий працівник бібліотеки;
доцент;
професор;
завідувач кафедри;
декан;
вчений секретар;
проректор;
ректор.

На посади науково-педагогічних працівників обираються за конкурсом, як правило, особи, які мають наукові ступені або вчені звання, а також випускники магістратури, аспірантури та докторантури.

Статутом закладу вищої освіти може бути встановлено додаткові вимоги до осіб, які приймаються на посади науково-педагогічних працівників.

Педагогічні працівники призначаються на посаду керівником закладу вищої освіти. Педагогічні працівники кожні п'ять років проходять атестацію. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді, присвоюються категорії, педагогічні звання.

Позитивне рішення атестаційної комісії може бути підставою для підвищення за посадою, а негативне — підставою для звільнення педагогічного працівника з посади у порядку, встановленому законодавством.

Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом Міністрів України.

Робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівників

Робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визначається Кодексом законів про працю України.

Час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час.

Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 600 годин на навчальний рік.

Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не може перевищувати 720 годин на навчальний рік.

Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження педагогічного та науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються закладом вищої освіти в індивідуальному плані працівника.

Залучення педагогічних та науково-педагогічних працівників до роботи, не обумовленої трудовим договором, може здійснюватися лише за його згодою або у випадках, передбачених законом.

Відволікання педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Науково-педагогічні працівники // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
Педагогічний працівник // Юридична енциклопедія
Закон України «Про вищу освіту»

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII (Редакція від 19.01.2019)

[2] Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VII (Редакція від 01.01.2019)