Педро Дельяча

Педро Дельяча (ісп. Pedro Dellacha, 9 липня 1926, Ланус — 31 липня 2010, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника. Один з найкращих аргентинських захисників 1950-х років[1]. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Педро Дельяча
Педро Дельяча
Особисті дані
Народження 9 липня 1926(1926-07-09)
  Ланус, Аргентина
Смерть 31 липня 2010(2010-07-31) (84 роки)
  Вісенте-Лопес, Аргентина
Зріст 174 см
Вага 78 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1947–1951 «Кільмес» 141 (2)
1952–1959 «Расінг» (Авельянеда) 184 (1)
1959–1965 «Некакса»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1953–1958 Аргентина 35 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1965 «Феррокаріль Оесте»
? «Ланус»
1968–1969 «Платенсе»
1969–1970 «Сан-Лоренсо»
1970–1972 «Індепендьєнте»
1972–1973 «Сельта Віго»
1975 «Індепендьєнте»
1976 «Расінг» (Авельянеда)
1977 «Насьйональ»
1978 «Мільйонаріос»
1980–1981 «Монтеррей»
1986–? «Уракан»
1992 «Альянса Ліма»
1992–1993 «Сантос Лагуна»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Расінг» (Авельянеда), з яким виграв чемпіонат Аргентини, та «Некаксу», з якою став володарем Кубка Мексики, а також національну збірну Аргентини, у складі якої став дворазовим переможцем чемпіонату Південної Америки та учасником чемпіонату світу. Як тренер найбільших результатів досяг із клубом «Індепендьєнте» (Авельянеда), привівши його до чемпіонства Аргентини та двох перемог у Кубку Лібертадорес.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1947 року виступами за «Кільмес». У 1949 році, посівши перше місце в другому аргентинському дивізіоні, «Кільмес» вийшов у Прімеру аргентинського чемпіонату. Дельяча виступав за «Кільмес» до 1951 року, взявши участь у 141 матчі чемпіонату.

Педро Дельяча у журналі El Gráfico за 28 жовтня 1955 року (№ 1888).

У 1952 році Дельяча перейшов до клубу «Расінг» (Авельянеда) за 400 тисяч песо, за який він виступав до 1958 року, провівши за клуб 184 матчі і вигравши чемпіонат Аргентини в останній рік гри в команді. Більшість часу, проведеного у складі «Расінга», був основним гравцем команди. У 1953 році він знявся у фільмі про футболістів під назвою Син зірки[2].

1959 року перейшов до мексиканського клубу «Некакса», за який відіграв 6 сезонів. Завершив кар'єру футболіста виступами за команду «Некакса» у 1965 році.

Виступи за збірну

1953 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником трьох поспіль чемпіонати Південної Америки — 1955 року у Чилі, 1956 року в Уругваї та 1957 року у Перу, здобувши на першому і третьому титул континентального чемпіона, а на другому команда здобула бронзові нагороди.

Після цього Педро поїхав з командою і на чемпіонат світу 1958 року у Швеції. де Аргентина не вийшла з групи. Дельяча був капітаном команди команду протягом усіх трьох ігор — проти Німеччини, Північної Ірландії та Чехословаччини.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 35 матчів[3].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1965 року, очоливши тренерський штаб клубу «Феррокаріль Оесте». Після цього тренував інші місцеві команди «Ланус» та «Сан-Лоренсо».

У 1970 році він став тренером клубу «Індепендьєнте» (Авельянеда), з яким досяг найбільшого успіху в тренерській кар’єрі. У 1971 році він виграв чемпіонат Аргентини, через рік здобув Кубок Лібертадорес.

В результаті гравцем зацікавились у Європі і того ж року він очолив іспанський клуб «Сельта Віго», втім повторити успіхи за океаном Дельяча не зумів, команда балансувала на межі зони вильоту з Прімери і після 28 туру його було звільнено, коли команда здобула лише 7 перемог та 8 нічиїх[4]. В результаті 1974 року Педро повернувся у «Індепендьєнте», з яким 1975 року ще раз виграв Кубок Лібертадорес.

1976 року був запрошений керівництвом клубу «Расінг» (Авельянеда) очолити його команду, а наступного року відправився в Уругвай, де тренував столичний «Насьйональ», з яким виграв національний чемпіонат.

1978 року став головним тренером колумбійського «Мільйонаріоса» з Боготи, який теж привів до чемпіонського титулу.

Згодом протягом 1980—1981 років очолював тренерський штаб мексиканського клубу «Монтеррей», а 1986 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Уракан» з Буенос-Айреса.

Останнім місцем тренерської роботи був мексиканський клуб «Сантос Лагуна», головним тренером команди якого Педро Дельяча був з 1992 по 1993 рік.

Помер 31 липня 2010 року на 85-му році життя від хвороби Альцгеймера у геріатричній лікарні міста Вісенте-Лопес[5].

Титули і досягнення

Як гравця
«Расінг» (Авельянеда): 1958
«Некакса»: 1959/60
Аргентина: 1955, 1957

Як тренера
«Індепендьєнте»: 1971
«Насьйональ»: 1977
«Мільйонаріос»: 1978
«Альянса Ліма»: 1992
«Індепендьєнте»: 1972, 1975

Примітки
  1. Andrzej Gowarzewski, Encyklopedia piłkarska FUJI (Tom 8): Herosi Mundiali, Wydawnictwo GiA, Katowice 1993, ISBN 83-900227-6-3, str. 54
  2. profile at cinenacional.com
  3. Статистика на сайті RSSSF.com (англ.)
  4. bdfutbol.com
  5. Murió Dellacha, un defensor que hizo historia de la grande

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.