Пелопоннесський союз

Пелопонне́сський сою́з — об'єднання давньогрецьких полісів Пелопоннеса, окрім Аргоса і частково Ахайї, очолюване Спартою.

Мапа Пелопоннесської війни

Пелопоннеський союз існував з другої половини 6 століття до середини 4 століття до н. е. і складався поступово в результаті послідовних угод між Спартою та іншими полісами. Спарта, створюючи Пелопоннеський союз, прагнула до гегемонії в еллінському світі і розраховувала на допомогу союзників під час придушення повстань ілотів. Інші поліси Пелопоннесу сподівалися на військову підтримку Спарти.

Головні засади союзу:

• У випадку війни кожен член Союзу виставляв 2/3 своєї воєнної сили.
• Верховне командування належало спартанцям.
• Вищим органом Пелопоннеського союзу були збори всіх союзників, які очолювали спартанські ефори (судді).
• Кожен поліс незалежно від розміру мав один голос на зборах, що дозволяло Спарті добиватись ухвалення необхідних їй рішень, протиставляючи дрібні поліси великим.

Пелопоннеський союз постійно підтримував олігархічні угрупування у давньогрецьких державах, а з перемогою у Пелопоннеській війні (431—404 до н. е.) перетворився на загальногрецький блок, який повсюдно насаджував олігархічне правління.

Після поразки Спарти у війні з Фівами 362 до н. е. Пелопоннеський союз розпався. Спроба відновити його в 30-і роки 4 століття до н. е. закінчилася невдачею.