Пеньківка (Шаргородський район)

Історія свідчить, що Пеньківка як село отримала назву від пеньків, що лишились по вирубці лісу при заселенні території у XVII столітті. Першими поселенцями цих місць були старовіри, які прибули сюди із Росії.

До реформи 1861 року в селі налічувалося 70 дворів, а в 1906 році — 397 з населенням чисельністю 2095 чоловік. На початку 1917 року було 427 дворів, а населення становило 2247 чоловік. Переважно жили селяни, які працювали у маєтку і на землях місцевого поміщика Сабанського. У володінні Сабанського були також ліси, спиртозавод, вальцовий млин, ткацька майстерня, У цей час Пеньківка була волосним центром 13-ти навколишніх сіл. Тут були волосний старшина, писар, казначей волосного банку, поліцай. У 1860-х рр. відкрито двокласну церковно-приходську школу, а у 1882 р. — міністерське училище. У той же період будувалась залізниця і у 1888 році відкривається станція Ярошенка. До Жовтневого перевороту у селі була невелика приватна крамниця. Газети виписували поміщик і піп.

Пам'ятник 161 воїну-односельчанину

Про жовтневий переворот мешканці села довідалися від солдатів, що прийшли з війни. У той час обирався волосний виконком на чолі з Ситником Ільком Миколайовичем. Створено волосний комітет незаможників, головою якого обирається Сорокін Федул Кирилович. Першим головою сільвиконкому обирається Каськов Полікар Семенович, а комнезаму села — Ковальчук Семен Іларіонович.

У 1930 р. організовано Ярошенський приймальний пункт зерна зі сховищами на 3000 тон. Із лісів поміщиків Сабанського і Кузнєцова у 1920 р. організовано Ярошенське лісництво. У 1930 р. було відкрито 7-річну школу (1-й випуск у 1933 р.) У 1938 — середню школу (1-й випуск у 1941). У 1920 відкрито медпункт, у штаті якого були фельдшер і акушерка. У 1937 організовано колгоспний пологовий будинок. У 1953 р. відкривається лікарня на 10 ліжок, а в 1961 р. вона розширюється до 25 ліжок. Пеньківський дитсадок на 50 місць організовано у 1960 р. Сільська бібліотека відкрилась у 1952 р. у приміщенні сільського клубу. У 1954 р. побудовано її приміщення. На той час у ній нараховувалось 1000 книг. Відділ зв'язку відкрито у 1922 р. Пізніше встановлено комутатор на 10 телефонних номерів. У 1946 р. у приміщенні пошти відкрито ощадкасу. У 1954 р. відкрилася аптека. У 1954-55 рр. від електростанції нафтобази на вулицях Миру, Фрунзе освітлюється перші 130 хат електроосвітленням. В ці ж роки від нафтобази прокладається 1500 м водопроводу і встановлюється 10 водорозбірних колонок. У 1955-56 рр. на території пристанційної частини села, кладовищі, парку і лікарні висаджено 10 тис. саджанців липи.

На окраїні села знаходиться станція Ярошенка на електрифікованій залізниці напрямку Жмеринка-Вапнярка-Одеса.

Зупиняються приміські електропоїзди сполученням Вапнярка-Жмеринка-Вапнярка і регіональний електропоїзд сполученням Київ-Рахни з приміськими вагонами від Жмеринки до ст. Рахни.

Сусідні станції — Рахни, Жмеринка. Сусідні вузлові станції — Жмеринка, Вапнярка.

На ст. Вапнярка можна здійснити посадку на електропоїзди до Котовська, Одеси, а також Христинівки (через Ладижин, Зятківці), пасажирські поїзди до ст. Одеса, Умань, Черкаси.

На ст. Жмеринка можна пересісти на приміські електропоїзди до

• Козятина (Гнівань, Вінниця, Калинівка), Києва,
• Підволочиська (Сербинівці, Дубки, Радівці, Комарівці, Деражня, Богданівці, Хмельницький, Гречани, Волочиськ)
• Могилева-Подільського (Бар, Митки, Котюжани, Вендичани)

Електропоїзди на шляху прямування від Жмеринки до Жуківців проходять такі станції та зупинки: Садова. На шляху від Жуківців до Вапнярки — Будьки, Митланівка, Ярошенка, Краснівка, Бушинка, Рахни, Шпиків, Юрківка, Шура, Журавлівка.

Вартість проїзду

• до Жмеринки 6,00 грн.,
• до Хмельницького 10,00 грн. (105 км),
• до Вінниці 9,00 грн. (52 км),
• до Вапнярки 8,00 грн. (75 км).

Також можна здійснювати посадку на пасажирські поїзди на ст. Рахни, Ярошенка, Жмеринка, Вапнярка.

В селі працює середня загальоосвітня школа І-ІІІ ступенів, де навчається 300 учнів.

• Пенькі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.722

• Олександр Горобець Був у мене друг лісничий Федір Сайчук
• Погода в селі Пеньківка