Пеніки

Пе́ніки (фін. Penikkala, рос. Пеники) присілок в Ломоносовському районі Ленінградської області, адміністративний центр Пеніковського сільського поселення.

присілок Пеніки
Пеники
Герб
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ленінградська область
Муніципальний район Ломоносовський район
Код ЗКАТУ: 41230812001
Код ЗКТМО: 41630412101
Основні дані
Час заснування 1817
Населення 1207
Поштовий індекс 188530
Телефонний код +7 8137654
Географічні координати: 59°55′01″ пн. ш. 29°38′31″ сх. д.
Часовий пояс +3
Вебсторінка peniki47.ru
Мапа

Пеніки


 Пеніки у Вікісховищі

Географія

Розташований на південному березі Фінської затоки, 7 км на захід від міста Ломоносова, 6 км на схід від смт. Велика Іжора.

Історія

Щоб покласти край шведсько-московській війні 1613-1617 років, Московське царство в 1617 році уклало Столбовський мирний договір, і було змушено поступитися шведам частиною Новгородських земель. Так, територія Ломоносовського району Ленінградської області[1] (включаючи територію сучасних Пеніки) перебувало у власності Швеції (історичного регіону Інгерманландія) в період 16171721 рр[2][3].

В цей час тут і з'явилася садиба, власник якої займався розведенням ловчих собак, продажем цуценят, звідки і пішла назва села (фін. Penikkala, походить від 'penikka' — «щеня»). На карті 1703 року село Пеніки відзначене як садиба «Пронсмоче»[4].

Село відоме з 19 століття, збереглися описи місцевої бідності та баришництва місцевого попá часів скасування кріпосного права[5]. Згадується серед приходів великоіжорської Миколаївської церкви в 1884 році[6].

За національним складом переважна більшість населення після 1943 р. — росіяни. Корінне населення — іжора, інгерманландці — практично зникли в результаті сталінських репресій та виселень.

Згідно із законом від 24 грудня 2004 року № 117-оз органом місцевого самоврядування є Пеніковське сільське поселення[7].

Демографія

Підприємства

  • ЗАТ «Балтійський берег» — фірма, що спеціалізується на реалізації і перероблення риби та різних видів рибної продукції.

Релігія

Нині в селі проводиться будівництво церкви Св. Царствених мучеників (Царствених страстотерпців).

Джерела

Примітки

  1. А також наступні райони Ленінградської області: Волосовський, Всеволожский, Гатчинський, Кингисеппський, Тосненський і захід Кіровського району до річки Лава
  2. Чистяков Ю.Намогильные кресты в Ингерманландии\\сайт Д.Иванова «Геральдика сегодня» (рос.)
  3. Похлёбкин В.В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах, фактах. Справочник. — Международные отношения, 1995. — 782 с. — ISBN 5-7133-0801-4. (рос.)
  4. Сайт адміністрації муніципального освіти пеніковского сільського поселення — Коротка довідка про поселення
  5. Ломоносов — історія міста. Архів оригіналу за 24 січня 2008. (рос.)
  6. Петергофський повіт. Сільські церкви. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 22 листопада 2010.
  7. Областной закон Ленинградской области от 24.12.2004 № 117-оз «Об установлении границ и наделении соответствующим статусом муниципального образования Ломоносовский муниципальный район и муниципальных образований в его составе». Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 26 квітня 2016. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.