Перемишльський літописний кодекс

Перемишльський літопис, Перемишльський літописний кодекс — назва однієї з редакцій давньоруського літопису, створеного у ХІ -ХІІ століттях, який у 1920-х роках реконструював Евген Перфецький.[1] Матеріали кодексу лягли в основу деяких частин хроніки Яна Длугоша.[2] Оскільки в кодексі описані виключно події, пов'язані із Перемишльською волостю та її князем Володарем Ростиславичем, Перфецький визначив саме Перемишль як місце його написання.[1]

Час написання

Перші статті кодексу відноситься до періоду 80-х та 90-х років ХІ століття, тобто від часу утворення окремого перемишльського князівства. Цей початковий матеріал був зредагований коло 1100 року, а потім продовжений фіксацією подій, котрі відбувались згодом — в основному з останніх років князя Володаря Ростиславича, аж що перенесення ним своєї резиденції до Галича у 40-х роках ХІІ століття.[3]

Зміст

Перемишльський кодекс містив цінні дані про події у вотчині братів Ростиславичів, невідомі із інших давньоруських літописних зведень. Зокрема, це:

  • опис походу Володимира Мономаха на Волинь у 1117 році проти Ярослава Святополковича, в якому брав активну участь Володар Ростиславич;
     — полонення у 1122 році Володаря поляками;
     — повернення на Волинь Ярослава Святополковича у 1123-му і його боротьбу із Мономахом, в якій його підтримував Володар та Василько;
  • опис нападу Володимирка Володаревича на Польщу в 1124 році;
     — напад поляків на Перемишль у наступному 1125-му;
     — повідомлення про смерть Володаря у 1126 році, із вказанням її точної дати (10 березня) та місця його поховання у збудованій ним церкві св. Івана у Перемишлі;
     — опис ворожнечі, що почалась у 1127 році між Володимиром та Ростиславом — синами Володаря, після його смерті;
     — звістка про втечу Володимира з родиною в Угорщину через ворожнечу із Ростиславом у 1128;
     — розповідь про осліплення в 1135 році Петрока, одного із учасників ув'язнення Володаря.[4]

Наукова рецепція

Уявлення про Перемишльський кодекс склались, на основі аналізу хроніки Длугоша, зокрема, зводу 1225 року. Вперше на існування Перемишльського літопису звернув увагу Є. Перфецький у 1920-х роках, який також здійснив реконструкцію його змісту, а також хронологію написання і структуру тексту. Відомі українські історики, такі як Я. Пастернак та Я. Ісаєвич, загалом, підтримали можливість походження цього матеріалу із перемишльського літописання.[5][2] Хоча більшість вчених погоджується із наявністю в хроніці Длугоша матеріалу скопійованого із невідомого руського літопису, однак, частина дослідників не використовує категоричного означення цього літопису як «Перемишльського», не дивлячись на те, що описані в ньому події стосуються Перемишлської волості та її князів.[6][7]

Примітки
  1. Перфецький Е. Перемишльський літописний кодекс першої редакції в складі хроніки Яна Длуґоша // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Львів : Друкарня наукового товариства імені Шевченка, 1927. — С. 1—54.
  2. Ісаєвич Я. Длугош Ян // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
  3. Перфецький Е. Перемишльський літописний кодекс — С. 19
  4. Перфецький Е. Перемишльський літописний кодекс… — С. 17.
  5. Пастернак Я. Княжий город Перемишль. Перемишль — західний бастіон України. — Ньою-Йорк-Філадельфія, 1961. — С. 12.
  6. Наливайко Р. А. (2007) Древняя Русь и Великое княжество Литовское в «Annales Poloniae» Яна Длугоша. Автореф. дис. канд. ист. наук. СПб.
  7. Щавелева Н. И. Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша (книги I—VI). — М., 2004. — С. 47—50. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.