Ярослав Святополкович
Яросла́в Святопо́лчич (ст.-укр. Ӕрославъ Ст҃ополчь; бл.1072 — 1123) — волинський князь (1100—1118) з династії Рюриковичів, син великого князя київського Святополка II Ізяславича.
| Ярослав Святополчич | ||
 Ярослав Святополчич | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Мстислав Святополкович | |
| Наступник: | Роман Володимирович | |
| Ім'я при народженні: | Іван | |
| Народження: | бл.1072 | |
| Смерть: |
Травень 1123 Володимир | |
| Рід: | Рюриковичі | |
| Батько: | Святополк Ізяславич | |
| Мати: | NN[1] | |
| Шлюб: | Арпада | |
| Діти: | В'ячеслав, Юрій, Софія, Прибислава | |
Біографія
У 1100 році відбувся Витичівський з'їзд на якому волинського князя Давида Ігоровича було позбавлено уділа за осліплення Василька Ростиславича. У вільному князівстві Святополк Ізяславич посадив свого сина Ярослава. У 1102 році Святополк досяг угоди з Володимиром Мономахом за якою Ярослав мав князювати у Новгороді, проте місцеві бояри відмовили великому князю.
1112 року Ярослав Святополчич здійснив успішний похід проти ятвягів[2].
Після смерті Святополка у 1113 році Ярослав продовжував княжити на Волині. У 1117 році Володимир Мономах викликав з Новгорода свого старшого сина Мстислава Великого і посадив його у Білгороді-Київському. Ці дії викликали розрив Ярослава Святополчича волинського з дядьком і тестем, оскільки[3], він тлумачив цей крок як знак того, що Київ, на який претендував Ярослав, після смерті Мономаха буде переданий Мстиславу.
У 1118 році Володимир Мономах в союзі з Ростиславичами вигнав Ярослава Святополковича з Волині і посадив на його місце свого сина, Романа Володимировича, а після смерті останнього в 1119 році — Андрія Володимировича.
В 1123 році Ярослав здійснив спробу повернути собі отчину, проте в ході облоги Володимира був вбитий.
Сім'я
Був тричі одружений. Перша дружина — дочка угорського короля Владислава I Святого; друга — Софія, дочка польського князя Владислава I Германа; третя дружина — дочка Великого князя Київського Мстислава Володимировича.
Діти:
- В'ячеслав Ярославич (? — після 1127) — князь клецький.
- Юрій Ярославич (?—1167) — князь турівський, від нього походили всі пізніші турово-пінські князі.
- Софія (?—1158) — дружина мінського князя Ростислава Глібовича.
За гіпотезою Баумгартена дочкою Ярослава від Мстиславни була:
- Прибислава — з 1136 року дружина західнопоморського князя Ратибора І.
Примітки
- Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
- ПСРЛ, Т. 2, Стб. 273; Літопис руський... С. 169.
- Пресняков А. Е. Княжое право в Древней Руси. Лекции по русской истории. Киевская Русь. — М.: Наука, 1993
Бібліографія
Джерела
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.2. III. Ипатьевская летопись. Санкт-Петербург, 1843.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. Київ: Дніпро, 1989.
Монографії, статті
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів : Інститут українознавства, 2000.
Довідники
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярослав Святополкович