Перепелиця віргінська

Перепелиця віргінська[1] (Colinus virginianus) — птах родини токрових (Odontophoridae), що мешкає в Північній Америці і Вест-Індії.

?
Перепелиця віргінська

Дорослий самець
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Токрові (Odontophoridae)
Рід: Colinus
Вид: Перепелиця віргінська
Colinus virginianus
(Linnaeus, 1758)
Підвиди
  • C. v. aridus Aldrich, 1942
  • C. v. atriceps (Ogilvie-Grant, 1893)
  • C. v. coyolcos (Statius Muller, 1776)
  • C. v. cubanensis (G. R. Gray, 1846)
  • C. v. floridanus (Coues, 1872)
  • C. v. godmani Nelson, 1897
  • C. v. graysoni (Lawrence, 1867)
  • C. v. harrisoni Orr & Webster, 1968
  • C. v. insignis Nelson, 1897
  • C. v. insulanus Howe, 1904
  • C. v. maculatus Nelson, 1899
  • C. v. minor Nelson, 1901
  • C. v. nigripectus Nelson, 1897
  • C. v. pectoralis (Gould, 1843)
  • C. v. ridgwayi Brewster, 1885
  • C. v. salvini Nelson, 1897
  • C. v. taylori Lincoln, 1915
  • C. v. texanus (Lawrence, 1853)
  • C. v. thayeri Bangs & J. L. Peters, 1928
Посилання
Вікісховище: Colinus virginianus
Віківиди: Colinus virginianus
ITIS: 175863
МСОП: 150594
NCBI: 9014
Fossilworks: 129785
Пластина 76 Птахи Америки, на Джон Джеймс Одюбон, зображенням Вірджинії Партрідж.
Яйце Colinus virginianus

Це птахи середньої величини, дзьоб у них короткий, високий, стиснутий з боків, кінчик наддзьобка з щербинками. Ноги з високим плесном, довгими пальцями і без острогів. У віргінської перепілки від лоба до шиї іде біла, а над нею чорна смуги, потилиця червонувато-брунатна. Пера верхньої частини чорні і обідком охоплюють біле горло, а на зашийку — сірі з білими кінчиками. Верхня частина тіла червонувато-брунатна, нижня — такого ж кольору, але з широкими світлими смужками. На грудях червонувато-брунатна пера з чорною облямівкою. Загальна довжина птаха 22 см, хвіст з 6 см.

Ці перепілки населяють сільськогосподарські землі, луки із заростями кущів, інколи водяться і в рідких світлих лісах. У травні самиця починає будувати гніздо в неглибокій ямці біля пучка високої трави, вистеляючи його сухою травою і торішнім листям. У повній кладці 8-14 яєць. Насиджування триває 23-24 дні.

У Європі цих перепілок часто утримують в зоопарках і в домашніх умовах.

Примітки

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.