Перепис населення Молдови (2014)

Національне бюро статистики Молдови оцінило розмір недообліку і ухилення від участі в перепису в 9 % в масштабах всієї країни, в основному за рахунок недообліку населення у місті Кишинів, оціненого в 41 %[3]. Особисто в перепису брали участь було 2 804,8 тис. осіб, при цьому в Кишиневі переписувачі змогли опитати лише 339,1 тис. осіб[4].

99,5 % переписаних заявили про наявність у себе громадянства Молдови, при цьому 6,5 % мають також також інше громадянство. З цих 6,5 % заявили про наявність у них також і громадянства Румунії 84,4 %, Росії — 6 %, Болгарії — 2,4 %, Італії та України — по 1,5 %.[4]

Молдова продовжує залишатися переважно сільською країною, частка селян у ній зросла з 61,4 % 2004 року до 61,8 % 2014-го, а частка городян відповідно скоротилася (з 38,6 до 38,2 %) через їх більш низький природний приріст і масову еміграцію. Населення ПМР, навпаки, продовжує проживати переважно в містах (69,9 %) і ця частка продовжує зростати. Росіяни залишаються єдиним великим переважно урбанізованим етносом Молдови, серед представників всіх інших національностей переважають селяни.

За міжпереписний період спостерігалося прискорене старіння населення, скорочення середнього розміру домогосподарств і частки дітей у них. У 2014 році 38 % сімей мали дітей у віці до 18 років, що на 7 процентних пунктів менше, ніж в 2004 р. 51,8 % населення Молдови за переписом складають жінки і 48,2 % чоловіки, що більш збалансовано в порівнянні з ПМР, де частка жінок сягає 54,2 % населення.

У порівнянні з попереднім переписом 2004 року, в національній складі Молдови відбулися істотні зрушення. На відміну від ПМР, де 14 % віддали перевагу взагалі не вказувати свою національність, 98,2 % населення Молдови свою національність під час перепису вказали. Частка людей, які вважають себе румунами, зросла з 2,0 % до 7,0 %. З 4,4 % до 4,6 % збільшилася частка гагаузів. В результаті, число і вага інших національностей впали. Хоча питома вага всіх основних національностей знизилася, найбільш помітним було падіння частки росіян і українців. Питома вага молдаван також трохи впав з 75,8 % до 75,1 % пункту.

У ранзі найчисленніших національностей українці перемістилися на 3-е місце, а росіяни з 3-го на 5-те. Зміна співвідношення молдован та румунів пов'язані з місцевими процесами зміни національно-політичної ідентичності, і не є результатом іміграції або природного приросту «румунів».

Частка гагаузів всередині своєї автономії зросла з 82,1 % до 83,8 % населення Тараклійський район також показав збільшення там частки болгар: з 65,6 % до 66,1 %. 96,8 % населення назвали своєю релігією православ'я[4].

Значна кількість молдован (23,5 %) назвало свою рідну мову румунською, частка таких зросла з 2004 р на 6,9 %. При цьому основна частина молдован (56,7 %) продовжують вважати рідною молдовську мову. Російську мову називали рідною багато українців, болгар та гагаузів.

У плані повсякденної мови населення республіки ділиться на дві великі нерівні групи: румуномовних (78,6 %) і російськомовних (14,5 %). Частка всіх інших мов в сумі становить менше 7 %. При цьому 54,6 % населення зазвичай говорять на мові, яку називають молдовською, 24 % — румунською, 14,5 % — російською, по 2,7 % — українською та 2,7 % гагаузькою, 1,0 % — болгарською.

У порівнянні з переписом 2004 року частка російськомовних скоротилася з 16,0 % до 14,5 %[5]. Це сталося переважно через зниження частки людей, які вважають себе етнічними росіянами в Молдові. Навпаки, якщо пропорція російськомовних по відношенню до росіян за переписом 2004 року складала 2,8 рази, то до 2014 року вона досягла 3,54 рази. 30,9 % людей з рідною українською мовою, третина гагаузів і болгар зазвичай спілкуються російською.

При цьому серед гагаузів охоплення повсякденною російськомовністю збільшилося з чверті до третини від їх загального числа. 3,5 % молдован також зазвичай спілкуються російською.

• Дані про перепис населення Молдови 2014