Перестіані Іван Миколайович

Перестіані Іван Миколайович  (1870—1959) — російський радянський актор, кінорежисер, сценарист. Народний артист Грузинської РСР (1949). Нагороджений орденом «Знак Пошани», двома орденами Трудового Червоного Прапора.

Перестіані Іван Миколайович
Народився 13 квітня 1870(1870-04-13)
Таганрог, Область Війська Донського, Російська імперія[1]
Помер 14 травня 1959(1959-05-14) (89 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 РРФСР
 СРСР
Діяльність кінорежисер, сценарист, актор, режисер
Знання мов російська[2]
Роки активності з 1916
Нагороди
IMDb ID 0673375

З життєпису

Народ. 13 квітня 1870 р. в м. Таганрозі в акторській родині. В 1886 р. став актором Таганрозького театру, виступав на багатьох провінційних сценах Росії. У 1916 р. був режисером Московського театру «Акваріум» й почав зніматися в картинах режисера Є. Бауера («Людські безодні», «Казка синього моря», «Три життя», «Вмираючий лебідь» тощо). У 1917 р. написав перші сценарії фільмів: «Революціонер», «37 років каторжної тюрми» (реж. Є.Бауер). Потім працював у галузі кінорежисури в Московському кінокомітеті, а в 20-ті роки — у грузинській та вірменській кінематографіях («Арсен Джорджіашвілі», «Сурамська фортеця», «Червоні дияволенята» тощо).

У 1928 році був режисером Одеської кінофабрики ВУФКУ, де поставив фільми: «Лавина» (також співавт. сцен. з Г. Затворницьким) та «Поговір» (1928).

З 30-х років знімався в картинах Тбіліської та Єреванської кіностудій.

Помер 14 травня 1959 р. в Москві.

Література
  • Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссерн советского художественного кино. М., 1963. — С205—206;
  • Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С.273—274;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.319—320;
  • Митці України. К., 1992. — С.451;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С467;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С584.

Примітки
  1. Перестиани Иван Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.