Персіков Іван Семенович

Іван Семенович Персіков (23 лютого 1913, ст. Анжерська 23 травня 1982, Одеса) — архітектор, головний архітектор Львова.

Персіков Іван Семенович
Народження 28 серпня 1913(1913-08-28)
ст. Анжерська
Смерть 25 травня 1982(1982-05-25) (68 років)
Країна  СРСР
Діяльність архітектор
Праця в містах Новосибірськ, Львів, Одеса

Біографія

Народився 23 лютого 1913 року у станиці Анжерській[1]. 1937 року закінчив архітектурний факультет Новосибірського інженерно-будівельного інституту[2]. Головний архітектор Львова протягом 19511959 років.[3] У 19511952 роках очолював львівське відділення Спілки архітекторів УРСР. Пізніше неодноразово обирався до складу правління[4]. Спільно з архітектором Генріхом Швецьким-Вінецьким нагороджений премією за результатами конкурсу на проєкт споруди Львівського будівельного технікуму[5]. Від 1961 року працював в Одесі. Спочатку начальником ГлавАПУ міськвиконкому, пізніше ГАПом в інституті «Курортпроект». Помер 23 травня 1982 року в Одесі[1].

Роботи

  • Проєкт річкового вокзалу, дипломна робота (1937)[2].
  • Участь у проектуванні залізничного вокзалу в Новосибірську (1939)[6]
  • Житловий будинок СибВО на вулиці Державіна в Новосибірську (19391940, співавтор Дмитро Агеєв)[7].
  • Проєкти малоповерхових будинків для умов Західного та Східного Сибіру. Створені для конкурсу Новосибірського облвиконкому 1944 року. Проект 4-квартирного будинку відзначено третьою премією. Відомо також про 2-квартирний проєкт. Роботи експонувались у Будинку науки і техніки[8].
  • Пам'ятник на могилі Ярослава Галана на Личаківському цвинтарі (1951).[9]
  • Меморіальний комплекс «Пагорб Слави» (1952, співавтори Андрій Натальченко, Генріх Швецький-Вінецький)[10].
  • Проєкт упорядкування площі перед пам'ятником Леніну у Львові (1952, співавтор Марко Юрчук)[5].
  • Перебудова Єзуїтської колегії для потреб Львівського будівельного технікуму (1953, спільно з Генріхом Швецьким-Вінецьким)[5].
  • Комплекс житлових будинків на нинішній вулиці Героїв УПА у Львові (1953)[11].
  • Генеральний план Львова, затверджений 1956 року (співавтор В. Барабаш)[12].
  • Проект типового спареного двоповерхового житлового будинку (бл. 1957, співавтори Ярослав Новаківський та Юрій Геліс). Тиражувався у Львові на вулиці Княгині Ольги[13].
  • Пам'ятник у селі Григорівці Комінтернівського району на місці висадки десанту морської піхоти (1967, співавтори — архітектор Т. Сітарчук, художник Г. Добровольський)[14]

Примітки

  1. Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. Справочник. — Одесса : Optimum, 2010. — С. 220. — ISBN 978-966-344-377-5. (рос.)
  2. Советская Сибирь. — 24 апреля 1937. — № 95. — С. 4.
  3. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 190.
  4. Шуляр В. З історії фахових об'єднань архітекторів Львова // Народознавчі зошити. — 2018. — № 4 (142). — С. 891—892.
  5. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 201.
  6. Памятники истории, архитектуры и монументального искусства Новосибирской области: г. Новосибирск / отв. ред. А. В. Кошелев. — 1998. — Т. 1. — С. 159. (рос.)
  7. Невзгодин И. В. Конструктивизм в архитектуре Новосибирска. — Новосибирск : ФГБОУ ВПО, 2013. — С. 300. — ISBN 978-5-89170-132-8. (рос.)
  8. Белогорцев И. Малоквартирный дом // Советская Сибирь. — 15 ноября 1944. — № 228 — С. 2. (рос.)
  9. Криса Л. Личаківський некрополь: путівник / Л. Криса, Р. Фіголь. — Львів, 2006. — С. 105. — ISBN 966-8955-00-5.
  10. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 202.
  11. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 195.
  12. Посацький Б. С. Просторова трансформація загальноміського центру Львова (впродовж ХХ ст. і на початку ХХІ ст.) // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — № 20. — 2011. — С. 156.
  13. Моркляник О. І. Малоповерхове будівництво Львова другої половини 1950-х років // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 568. — С. 144–145.
  14. Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. — Київ : Наукова думка, 1987. — С. 387. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.