Персі Біші Шеллі

Пе́рсі Бі́ші Ше́ллі (англ. Percy Bysshe Shelley; 4 серпня 1792 8 липня 1822) англійський поет епохи романтизму.

Персі Біші Шеллі
англ. Percy Bysshe Shelley
Портрет, датований 1819 роком
Народився 4 серпня 1792(1792-08-04)
Філд-Плейс, Британська імперія
Помер 8 липня 1822(1822-07-08) (29 років)
Середземне море
·утоплення[1]
Поховання
Громадянство Британська імперія
Національність англієць
Місце проживання Elan Valleyd
Діяльність поет, письменник
Alma mater Університетський коледж[1] і Ітонський коледж[1]
Мова творів англійська
Напрямок романтизм, драматизм
Жанр поезія
Magnum opus Ozymandiasd, Love's Philosophyd, The Cloudd і Prometheus Unboundd
Батько Timothy Shelleyd[2]
Мати Elizabeth Pilfordd[3][2]
Брати, сестри Helen Shelleyd[1], Margaret Shelleyd[1] і John Shelleyd[2]
У шлюбі з Мері Шеллі[2] і Harriet Westbrookd[2]
Діти Ianthe Eliza Shelleyd[3][2], Charles Bysshe Shelleyd[3][2], William Shelleyd[3][2], Percy Florence Shelleyd[3][2], Clara Everina Shelleyd[2] і Clara Shelleyd[2]
Автограф

 Персі Біші Шеллі у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Персі Біші Шеллі народився 1792 у Філд-Плейс в аристокра­тичній родині, його дід був членом парламенту, а бать­ко — власником великого маєтку. У 12 років вступив до елітного Ітонського коледжу. 1810 року вступив до Оксфордського університету, звідки був виключений 1811 року за написання памфлету «Необхідність атеїзму». Після виключення з університету жив у Лондоні. 1812 року вирушив до Ірландії, де брав участь у визвольному русі ірландців. 1813 року вийшла друком його перша поема «Королева Маб».

1818 року Шеллі назавжди залишив Англію й оселився в Італії, де й загинув у морі 1822 року. Похований на протестанському цвинтарі в Римі поряд з могилою Джона Кітса.

Другою дружиною поета була Мері Шеллі, письменниця відома романом Франкенштейн, або Сучасний Прометей. Після смерті свого чоловіка вона опікувалася виданням його творів.

Твори

Поеми й вірші

  • До місяця,
  • Еллада,
  • Звернення до англійців,
  • Каяття,
  • Ода західному вітрові,
  • Озімандія,
  • Питання,
  • Прекрасної музики прагне душа…,
  • Рядки,
  • Світові мандрівники* Королева Маб 1813);
  • Аластор, або Дух самотності (1815, вперше опублікований 1816 року);
  • Лаон і Цитна (Повстання ісламу, 1817);
  • «Ода Західному вітру» (1819, вперше опублікована 1820 року);
  • «Атласька чаклунка» (1820);
  • «Гімн Аполлону» (1820, вперше опублікований 1824 року);
  • «Жайворону» (1820);
  • «Адонаїс» (1821);
  • «Епіпсихідіон» (1821);
  • «Торжество життя» (1822, не закінчена);

Драми

  • «Ченчі» (1819, вперше опублікована 1820 року);
  • «Звільнений Прометей» (1819, вперше опублікована 1820 року);
  • «Еллада» (1821);

Сатири

  • «Маскарад Анархії» (1819);
  • «Пітер Белл Третій» (1820);
  • «Цар Едіп, або Тиран-товстоніг» 1820);

Романи

  • «Застроцці» 1810);
  • «Сент-Ірвін» (1811);

Трактати та есе

  • «Необхідність атеїзму» (1811);
  • «Захист поезії» («На захист поезії», 1822, вперше опубліковано 1840 року).

Українські переклади

Український переклад поезії Персі Шеллі здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «Доля» в 1897 році. 1987 році в рамках серії «Перлини світової лірики» О. Мокровольський переклав поезії Персі Шеллі.

Примітки

Література

Посилання

  • Персі Біші Шеллі // Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Підручник / Наливайко Д.С., Шахова К.О.. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2001. — С. 306-323.
  • Шеллі Персі Біші // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. Л  Я. — С. 776. — ISBN 966-692-744-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.