Перучиця

Перучиця (серб. Перућица[1]) — найвідоміший з трьох перестійних лісів, що знаходяться під охороною держави[2][3][4], розташований у Республіці Сербській, що в Боснії і Герцеговині. Цей ліс є частиною національного парку Сутєска.

Перучиця і водоспад Скакавац

Про ліс

Ліс знаходиться під постійною охороною, як один із останніх перестійних лісів Європи. Ще 1938-го року на території від гори Маглич поблизу річки Дунай, між областями Маглич, Волуяк і Сниєжнице, висаджено великі масиви бука, ялиці та смереки. Сьогодні вага дерев в цих місцинах перевищує 1.000 м³ на гектар, а висота окремих досягає 50 м.

Історія

Лісові насадження Перучиці нічим не поступаються Динарським Альпам, ні за кількістю дерев, ні їх висотою, ні за масою дерева чи красою. Все це стало причиною того, що за часів Югославії, уряд Соціалістичної Республіки Боснії і Герцеґовини в 1952 році виділило Перучицю в окрему зону площею 1.234 га для досліджень лісів, а в 1954 році цю площу було збільшено на 200 га і поміщено під державну охорону як природний заповідник.

Місцина гори Видиковець (Драгош Седло) і до водоспаду Скакавац, який знаходиться в самому серці тропічного лісу, і падає з висоти понад 70 м, є дуже популярним місцем для туризму через те, що ця частина лісу складається з майже незайманої природи. Багате різноманіття цих місць збережене для нинішнього і майбутніх поколінь.  

Збереження первозданного виду і захист Перучиці на разі є одними з головних завдань Національного парку Сутєска. В резервації народження рослин і тварин, життя і смерть, тобто весь життєвий цикл, відбуваються без втручання людини. На рештках померлих істот утворюється нове життя. Сьогодні Перучиця представляє собою унікальну «лабораторію», що має велике значення для багатьох наукових дисциплін. 

Сучасність

Живий світ Перучиці, що представлений у вигляді рослинності (фітоценози і рослинні групи, екосистеми, флору, фауну та інше), є дуже різноманітним і багатим. Перучиця, завдяки своєму південному розташуванню в Європі (субсередземноморська-середземноморська зона), за часи льодовикового періоду була важливим місцем, де збереглись багато різновидів тварин і рослин.

Льодовиковий період вплинув і на Перучицю, її гірські вершини було вкрито кригою, про це свідчать сліди, що лишились до наших часів. Нижні частини Перучиці майже не постраждали під час холодного періоду, вони не були вкриті крижаною оболонкою, що й дозволило зберегтись в цих місцях місцевій флорі та фауні.

У заповіднику, окрім насаджень бука звичайного, ялиці та смереки, росте альпійський бук, гірський клен, альпійська ялина, сосна. Поміж насаджень ялівцю і сосни гірської є багаті пасовища для худоби.

У Перучиці, як і в інших частинах парку, є багато ендемічних і рідкісних видів рослин. Флора лісу складається з понад 170 видів дерев і чагарників та більше ніж з 1000 видів трав'янистих. Дослідження мохів та лишайників в цій місцевості досі майже не велося і тільки починається.

Див. також

Примітки
  1. Туристичка организација Републике Српске Архівовано 2 листопада 2013 у Wayback Machine., Приступљено 23. 4. 2013.
  2. Стање прашума Лом и Јањ у другој половини -{XX}- вијека[недоступне посилання з квітня 2019], Приступљено 23. 4. 2013.
  3. ПРЕГЛЕД ФЛОРЕ ПРАШУМСКОГ РЕЗЕРВАТА «ЛОМ»[недоступне посилання з квітня 2019], Приступљено 23. 4. 2013.
  4. Презентација општине Дринић, Приступљено 23. 4. 2013.

Галерея
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.