Перша конголезька війна
Перша конголезька війна - війна 1996–1997 років, в ході якої підтримувані Угандою і Руандою повстанці на чолі з Лораном Кабілою скинули президента Заїра Мобуту. Після того, як повстанці зайняли столицю Кіншаса, Заїр був перейменований в ДР Конго.
| Перша конголезька війна | |||
|---|---|---|---|
 Табір руандійських біженців в Заїрі, 1994 рік | |||
| Дата | листопад 1996 року - травень 1997 року | ||
| Місце | Заїр | ||
| Результат |
Перемога повстанців Повалення режиму Мобуту | ||
| Територіальні зміни | Заїр був реорганізований в Демократичну Республіку Конго | ||
| Противники | |||
| |||
| Командувачі | |||
| |||
| Сили сторін | |||
| |||
| Військові втрати | |||
| |||
| Загальні втрати | 13 000 — 20 000 вбитих | ||
.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
Передумови
Мобуту авторитарно правив країною впродовж трьох десятків років і в роки холодної війни вважався борцем з комунізмом і радянським впливом. Він активно підтримував ангольських повстанців УНІТА, що викликало незадоволення Анголи. Криза правління Мобуту вибухнула тоді, коли в результаті геноциду в Руанді він зважився надати допомогу руандійським хуту. Це порушило крихкий консенсус в країні, оскільки повстали конголезькі тутсі, чиїм традиційним ремеслом була військова служба. Склалася потужна повстанська коаліція з федералистско-сепартистських сил, підтримуваних ворожими сусідами (Ангола, Руанда і Уганда). На чолі коаліції став старий партизан, сподвижник Че Гевари Лоран-Дезіре Кабіла.
Хід війни
- 24 жовтня 1996 — повстанці взяли місто Увіра.
- 1 листопада 1996 — повстанці взяли Гому.
- 15 березня 1997 — повстанці захопили Кісангані.
- 5 квітня 1997 — повстанці захопили Мбужи-Майї — алмазну столицю країни[1].
- 9 квітня 1997 — повстанці захопили Лубумбаші, де розмістили свою ставку.
- 17 травня 1997 — повстанці увійшли до столиці Кіншасі. Мобуту втік до Марокко, а Лоран-Дезіре Кабіла оголосив себе новим президентом Демократичної Республіки Конго.