Руанда

• 11-15 століття — прихід з півдня племен хуту.
• Початок 15 століття — поява племен тутсі на території сучасної Руанди. Згодом ними було створено одну з наймогутніших держав у внутрішніх районах Східної Африки.

Ця держава відрізнялася централізованою системою управління та суворою ієрархічністю, заснованою на феодальній залежності підданих від господарів. Оскільки хуту визнали над собою панування тутсі і виплачували їм данину, протягом кількох століть руандійське суспільство зберігало відносну стабільність. Хуту були переважно землеробами, а тутсі — скотарями.

• 1899 — Руанда як частина адміністративно-територіальної одиниці Руанди-Урунді увійшла до складу колонії Німецька Східна Африка.
• 1916 — Ліга Націй передала Руанду і Бурунді як Мандатні території Бельгії.
• 1925 — Руанда-Урунді об'єднана в адміністративний союз з Бельгійським Конго.

• 1962 — здобуто незалежність від Бельгії.
• 1973 — військовий переворот, очолюваний генерал-майором Ювеналом Хабіарімана, що скинув президента Грегуара Каїбанда.
• 1978 — прийнята нова конституція, Руанда залишилася республікою, контрольованою військовими.
• 1980 — прийняте цивільне правління.
• 1990 — Руандійська патріотична армія атакувала уряд, були обіцяні конституційні реформи.
• 1990—1993 — Громадянська війна, спровокована чварами між тутсі та хуту.
• 1994 — Геноцид у Руанді.
• 2000 — Поль Кагаме посів пост президента.
• 2003 — Кагаме проводить президентські вибори, в яких окрім нього беруть участь ще 2 кандидати. Кагаме оголошують президентом, він набрав 95 % голосів.
• 2010 — в результаті других виборів Кагаме залишився президентом ще на 7 років.

Справами України в Руанді відає українське посольство в Кенії.

Горили в Руанді — одна з принад для туристів

Туризм є одним із найпрогресивніших секторів економіки, а зараз — провідне джерело іноземного капіталу Руанди. У 2008 році прибутки від нього склали 214 млн. доларів США, що на 54 % більше, ніж у 2007-му. Незважаючи на геноцид, ситуація в країні вважається безпечною; у 2007 році кількість іноземних туристів склала 826 374, у 2008 — за оцінками, 1 мільйон. Основне заняття туристів у Руанді — спостреження за гірськими горилами в Національному парку вулканів. Серед інших пам'яток — лісовий парк Ньюнгве, місце перебування шимпанзе, гвереців та інших приматів; курорти Ківу; Національний парк Акагера, невеликий заповідник на сході країни.[6]

Залізниць у Руанді станом на 2011 рік немає, хоча існують плани щодо їх побудови, зокрема щодо сполучення з Танзанією до 2013 року.[7]

Загальна протяжність шляхів Руанди становить 12 000 км, з яких лише 1 000 км мощені.[8] Інші дороги є ґрунтовими, з яких деякі є якісними, рівними та оснащеними інфраструктурою, а деякі настількі ямкові, що їхати ними можна лише чотириколісним транспортом.

Маршрутки в Кігалі

Основною формою міжміського транспорту в Руанді є маршрутне таксі, відоме як просто таксі або, неформально, твегеране, що мовою руанда означає сядемо разом. Є два види таких таксі:

• Таксі з зупинками на вимогу (англ. Stopping taxi). Таксі курсують між двома кінцевими пунктами (відомими як таксі-парки), але часто зупиняються на маршруті для висадки та посадки пасажирів. Вони майже завжди очікують заповнення автобуса до відправлення, і так можуть довго стояти на проміжних зупинках при недостатній кількості пасажирів. Як правило, ці транспортні засоби є приватними машинами марки Тойота. Власник наймає водія (фр. chauffeur) та кондуктора (фр. convoyeur), що працюють на постійній основі. Більшість маршруток обладнані чотирма рядами сидінь по чотири місця для дорослих (малих дітей у таксі дорослі найчастіше садять на коліна). Крім цього, є два передніх сидіння, тому окрім водія та кондуктора таксі може перевозити 18 чоловік. В обов'язки кондуктора входять відкриття та закриття передніх дверей та збір грошей за проїзд. Якщо всі місця зайняті, він стоїть біля дверей. Квитки в такому таксі не використовуються.
• Експрес-таксі (англ. Express taxi). Ці таксі курсують за визначеним розкладом (як правило, щогодини) між найбільшими містами, найчастіше — між Кігалі та регіональним центром. Ними керує певна компанія (Sotra Tours, Atraco, Stella, Volcanoes Express, Virunga, Trans2000, Omega Car та Muhabura Travel), квитки видаються заздалегідь за визначену суму. Як і попередній тип, вони мають 18 місць для пасажирів, але відправляються вчасно і зупиняються лише для висадки пасажирів. Експрес-таксі з'явилися в останній час, але їхня популярність швидко зростає, оскільки вони гарантовано доставляють людей у потрібний час. Постійно додаються нові маршрути, а квитки звичайно швидко розпродаються до часу відправлення. Якщо пасажир хоче висадитися на маршруті, таксі може зупинитися, але він має сплатити повну ціну. Розцінки на обидва типи таксі в розрахунку на відстань мало відрізняються.

Окрім цих двох видів таксі, існують автобусні маршрути, якими керує компанія Onatracom, пов'язана з державним урядом. Автобуси йдуть між Кігалі та головними містами два-три рази на день. Вони є комфортнішими та мають більше місця для багажу, але зазвичай проходять маршрут за довший час. Також автобуси цієї компанії курсують деякими ґрунтовими дорогами, які не охоплені іншими транспортними маршрутами.

Громадський транспорт у Кігалі представлений маршрутними таксі, що зупиняються на вимогу, проте з огляду на більший пасажиропотік вони ходять частіше. Якщо міжміські таксі звичайно не мають поміток, то таксі в Кігалі мають жовту смужку навколо транспортного засобу з надрукованими кінцевими зупинками маршруту. Більшість маршрутів мають одну з кінцевих зупинок або в центрі міста, або біля головної міської автостанції Ньябугого.

Головною мовою країни є руанда, якою розмовляє більшість населення. Основною з європейських мов, що поширювалися під час колоніалізму, була французька. Проте через приплив колишніх біженців з Уганди та інших країн частина населення є англомовною. Руанда, англійська та французька є офіційними мовами. Перша використовується в урядових установах, друга — в початкових освітніх закладах. Також поширена мова суахілі, як лінгва франка Східної Африки, особливо в сільській місцевості.[10]

Уряд Руанди вирішив змінити мову навчання в школах і роботи урядових установ з французької на англійську. Влада випустила інструкції, за якими всі держслужбовці повинні учити англійську. Все населення країни від парламентаріїв до таксистів і від студентів до бізнесменів вважає, що французька — мова бельгійських колонізаторів — не повинна використовуватися в країні. Раніше Руанда звинувачувала французьких військових і політиків, включаючи колишнього президента Франсуа Міттерана, в геноциді.